М. Грушевський
Сьогодні виповнюється 166 років від дня народження відомої української поетеси Ольги Драгоманової (Олени Пчілки).
В історії української культури та науки вона становить цілу епоху. В її особі поєдналось ціле суцвіття талантів – педагога, письменниці, перекладача, вченого, громадського діяча. А ще -це блискучий журналіст і видавець.
В історії української культури та науки вона становить цілу епоху. В її особі поєдналось ціле суцвіття талантів – педагога, письменниці, перекладача, вченого, громадського діяча. А ще -це блискучий журналіст і видавець.
Ольга Драгоманова перша в нашій
літературі перестала ховатися за чоловічим псевдонімом, як це робила Жорж Санд і Марко Вовчок. Першою вона була
справді багато в чому. У її повісті ”Товаришки” вперше виведено українську
інтелігенцію. Доти українською в нашій літературі розмовляли тільки селянки.
Вона й сама була з такої інтелігенції. За тих часів це вимагало твердості
характеру й сміливості. Пчілка воювала сама проти всіх.
Все своє життя Олена Пчілка відстоювала українську мову, як у колі родини, так і в усіх сферах культурного і громадського життя, боролася за українські школи, українські університети, за створення кафедр українознавства, за поширення української книжки серед народу. На відкритті пам’ятника Котляревському в Полтаві 1903-го заборонили читати доповіді українською. Пчілка — єдина, хто злегковажив забороною. Високі державні чиновники, зустрічаючись із нею, переходили на французьку, боячись образити своєю російською.
Директор поштового департаменту Петербурга особисто давав дозвіл надіслати телеграму до Києва забороненою українською — бо ”для г-жи Косач можно сделать исключение”. Хоч її чоловік, дійсний статський радник Петро Косач, будучи українофілом, мову не дуже знав, і вдома розмовляв колоритним суржиком. Пчілка казала, що якби не вона, то їхні діти ніколи б не стали українцями.
Немає коментарів:
Дописати коментар