Леся УКРАЇНКА
І все-таки до тебе думка лине,
Мій занапащений, нещасний краю,
Як я тебе згадаю,
У грудях серце з туги, з жалю гине.
Леся УКРАЇНКА
"І все-таки до тебе думка лине...", 1895
І ти колись боролась, мов Ізраїль,
Україно моя! Сам Бог поставив
супроти тебе силу невблаганну
сліпої долі.
Леся УКРАЇНКА
"І ти колись боролась, мов Ізраїль...", 1904
І доки рідний край Єгиптом буде? Коли новий загине Вавилон?
Леся УКРАЇНКА
А в серці тільки ти,
Єдиний мій, коханий рідний краю!
Леся УКРАЇНКА
"Іфігенія в Тавриді", 1898
Але минай людські стежки, дитино,
бо там не ходить воля, — там жура
тягар свій носить.
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911
Благословенне слово, що гартує!
Леся УКРАЇНКА
Боги в тім винні, що дали тобі пізнати правду, сили ж не дали, щоб керувати правдою.
Леся УКРАЇНКА
Будь проклята кров ледача, не за рідний край пролита.
Леся УКРАЇНКА
Вода боронить від огню живого,
Згорілу ж хату дарма поливати.
Леся УКРАЇНКА
Врятуєш душу, коли загубиш тіло.
Леся УКРАЇНКА
Всі – жінки, коли вони кохають.
Леся УКРАЇНКА
Геройство мусить мати нагороду, се і Боги, і люди признають.
Леся УКРАЇНКА
Гетьте думи, ви, хмари осінні!
Тож тепера весна золота!
Леся УКРАЇНКА
"Соntrа sреm sреrо!", 1890
Гумор найкраще враження робить при серйозному тоні.
Леся УКРАЇНКА
Для гордої і владної душі життя і воля – на горі високій.
Леся УКРАЇНКА
Для згаслих душ і безкорінних рас
Однаково ворожі – степ і море.
Леся УКРАЇНКА
До тебе, Україно, наша бездольная мати,
Струна моя перша озветься.
Леся УКРАЇНКА
"Сім струн", 1890
Досвітні огні, переможні, урочі,
Прорізали темряву ночі,
Ще сонячні промені сплять, —
досвітні огні вже горять.
То світять їх люди робочі.
Леся УКРАЇНКА
"Досвітні огні", 1892
З рук смерті люди дістають безсмертя.
Леся УКРАЇНКА
Завжди терновий вінець
буде кращий, ніж царська корона.
Завжди величніша путь
на Голгофу, ніж хід тріумфальний.
Леся УКРАЇНКА
"Завжди терновий вінець...", 1900
Завжди терновий вінець
Буде кращий, ніж царська корона.
Леся УКРАЇНКА
Завжди величніша путь
На Голгофу, ніж хід тріумфальний.
Леся УКРАЇНКА
Зброя жде борця.
Леся УКРАЇНКА
Земля не пекло, люди не прокляті, і радощі не гріх, а Божий дар.
Леся УКРАЇНКА
Земля не пекло, люди не прокляті, і радощі не гріх, а Божий дар.
Леся УКРАЇНКА
Коли хто вмів одважно йти на страту,
Той мусить все одважно зустрічать.
Леся УКРАЇНКА
Кохання — як вода — плавке та бистре,
рве, грає, пестить, затягає й топить.
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911
Країно рідная! ох, ти далека мріє!
До тебе все летять мої думки.
Їм страшно й радісно, якась надія мріє...
Так з вирію в свій край летять пташки.
Леся УКРАЇНКА
"Поворіт", 1899
Краса – змагання до досконалості.
Леся УКРАЇНКА
Крила знов на волі виростають у соколів приборканих.
Леся УКРАЇНКА
Кров без любові викупить не може.
Леся УКРАЇНКА
Кубло гадюче! перед ворогами
під ноги стеляться, мов поздихали,
а перед братом сторчака стають
і раді закусати! Скорпіони!
Леся УКРАЇНКА
"Руфін і Прісцілла", 1908
Люди й покоління – се тільки кільця в ланцюгу великім всесвітнього життя, а той ланцюг порватися не може.
Леся УКРАЇНКА
Малоросійство – це не політика і навіть не тактика, лише завжди апріорна і тотальна капітуляція.
Леся УКРАЇНКА
Мене любов ненависті навчила.
Леся УКРАЇНКА
Меча важкого рукоять
Не важча від старої ліри.
Леся УКРАЇНКА
Ми навіть власної не маєм хати,
Усе одкрите в нас тюремним ключарам:
Не нам, обідраним невільникам, казати
Речення гордеє: "Мій дом — мій храм!"
Леся УКРАЇНКА
"Товаришці на спомин", 1896
Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталась тільки надія одна.
Леся УКРАЇНКА
"Надія", 1887
Ні! Я жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає.
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911
Нічка тиха і темна була,
Я стояла, мій друже, з тобою;
Я дивилась на тебе з журбою,
Нічка тиха і темна була...
Леся УКРАЇНКА
"Нічка тиха і темна була...", 1893
На крилах пісень.
Леся УКРАЇНКА
Назва збірки поезій, 1893
На ділі каймося, не на словах.
Леся УКРАЇНКА
Над всіх старшин найстарша правда.
Леся УКРАЇНКА
Нащо даремнії скорботи?
Назад нема нам вороття!
Берімось краще до роботи,
Змагаймось за нове життя!
Леся УКРАЇНКА
Не дивися на місяць весною, —
Ясний місяць наглядач цікавий,
Ясний місяць підслухач лукавий,
Бачив він тебе часто зі мною
І слова твої слухав колись.
Ти се радий забуть? Не дивись,
Не дивися на місяць весною.
Леся УКРАЇНКА
"Романс", 1897
Не співайте мені сеї пісні,
Не вражайте серденька мого!
Легким сном спить мій жаль у серденьку,
Нащо співом будити його?
Леся УКРАЇНКА
"Мелодії". 1893
Не раз, хто забувається про завтра, той має вічність.
Леся УКРАЇНКА
Не єдиним хлібом живе людина, але кожним словом, що з Божих уст виходить.
Леся УКРАЇНКА
Не поет, хто забуває
Про страшні народні рани,
Щоб собі на вільні руки
Золоті надіть кайдани!
Леся УКРАЇНКА
Не поет, у кого думки не літають вільно в світі,
А заплутались навіки в золотії тонкі сіті.
Леся УКРАЇНКА
Не в ідеї сила, а в самій крові!
Леся УКРАЇНКА
Немає честі нападати ззаду.
Леся УКРАЇНКА
Немає честі нападати ззаду.
Леся УКРАЇНКА
Немає честі нападати ззаду.
Леся УКРАЇНКА
Ну, як-таки, щоб воля — та пропала?
Се так колись і вітер пропаде?
Леся УКРАЇНКА
О, не один нащадок Прометея
Блискучу іскру з неба здобував,
І безліч рук до неї простягалось,
Мов до зорі, що вказує дорогу.
Леся УКРАЇНКА
"Fiat nox!", 1896
Обгорта мене туга, болить голова,
Стіни й стеля гнітять, мов темниця...
Де ж ви, де, мої щирі, одважні слова?
Де поділась моя чарівниця,
Молода моя муза, і горда, й смутна,
Жалібниця-порадниця тиха?
Леся УКРАЇНКА
"З пропащих років", 1897
Одвага наша – меч, политий кров’ю.
Леся УКРАЇНКА
Ой лимане-лиманочку, хвиле каламутна!
Де поділась наша воля, слава тая смутна?
Леся УКРАЇНКА
"Подорож до моря", 1888
Пекло страшніше горить в нашім краю.
Леся УКРАЇНКА
Повстала туга, сном важким приспана,
Повстала велетом і досягла до хмар,
Жаль запалав, прибоєм океана
Загомонів його страшний пожар.
Леся УКРАЇНКА
"...Порвалася нескінчена розмова", 1898
Поетична мова – це найприродніша мова.
Леся УКРАЇНКА
Полум'ям вічним на жах всім нащадкам
Дантове пекло палає;
пекло страшніше горить в нашім краю,-
чом же в нас Данта немає?
Леся УКРАЇНКА
"Де тії струни, де голос потужний...", 1902
Права без обов’язків – то сваволя.
Ніхто не має більшої любові,
Як той, що душу поклада за друзів.
Леся УКРАЇНКА
Права без обов'язків – то сваволя.
Леся УКРАЇНКА
При світлі волі всі краї хороші,
Всі води гідні відбивати небо,
Усі гаї подібні до Едему!
Леся УКРАЇНКА
Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?
Леся УКРАЇНКА
"Слово, чому ти не твердая криця...", 1896
Смерть – це велика всесвітня, космічна самота.
Леся УКРАЇНКА
Смуток – не робота.
Леся УКРАЇНКА
Солодка хвала від ворога на полі бою, та не в полоні!
Леся УКРАЇНКА
Сором – хилитися і долі коритися.
Леся УКРАЇНКА
Сором мовчки гинути й страждати,
Як маєм у руках хоч заржавілий меч.
Леся УКРАЇНКА
Сором — хилитися і долі коритися.
Леся УКРАЇНКА
Співці, не вгадуйте, ви, вчені, не шукайте,
хто був той цар і як йому наймення:
з його могили утворила доля народу
пам'ятник — хай згине цар!
Леся УКРАЇНКА
"Напис в руїні", 1904
Стій, серце, стій! не бийся так шалено.
Вгамуйся, думко, не літай так буйно!
Не бий крильми в порожньому просторі.
Ти, музо винозора, не сліпи
Мене вогнем твоїх очей безсмертних!
Леся УКРАЇНКА
"То be or not to bе?..", 1896
Сум не має дна.
Леся УКРАЇНКА
Тільки зрада шлюб християнський розлучити може. А справжній – тільки смерть.
Леся УКРАЇНКА
Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні!
Леся УКРАЇНКА
"Соntra spem spero!", 1890
Тепер, куди не глянь, усюди слов'янин
На себе самохіть кладе кайдани,
І кажуть всі: варт віл свого ярма,
Дивіться, як покірно тягне рало!
Ні, ймення слов'янина недарма
Синонімом раба між людьми стало!
Леся УКРАЇНКА
"Slavus-sclavus", 1895
Терпіть кайдани – то всесвітський сором, забуть їх, не розбивши, – гірший стид.
Леся УКРАЇНКА
Ти мене убити можеш, але жити не примусиш!
Леся УКРАЇНКА
То не любов, що присяги боїться.
Леся УКРАЇНКА
Той тільки вільний від громадських пут,
Кого громада кине геть від себе.
Леся УКРАЇНКА
Той, що греблі рве.
Леся УКРАЇНКА
Персонаж драми "Лісова пісня"
Тоненька смужка брехню від правди ділить у минулім, а в прийдешньому нема вже й смужки.
Леся УКРАЇНКА
Трудно вірить, щоб погану одіж могла носить якась ідея гарна.
Леся УКРАЇНКА
Трудно вірить, щоб погану одіж могла носить якась ідея гарна.
Леся УКРАЇНКА.
Ту брехню, що справдиться, всі правдою зовуть.
Леся УКРАЇНКА
Усе відбивається в пісні, як в морі.
Леся УКРАЇНКА
Фантазіє, богиня легкокрила,
Ти світ злотистих мрій для нас одкрила
І землю з ним веселкою з'єднала.
Леся УКРАЇНКА
"Сім струн", 1890
Хіба крові не варта краса?
Леся УКРАЇНКА
Хай я загину, та хай сяє мило
Над людьми сонцем правда і надія!
Леся УКРАЇНКА
"Сон", 1891
Хай же промінь твоїх думок
Поміж нами сяє, –
“Огню іскра великого”
Повік не згасає.
Леся УКРАЇНКА
Хотіла б я піснею стати
У сюю хвилину ясну,
Щоб вільно по світі літати,
Щоб вітер розносив луну.
Леся УКРАЇНКА
"Мелодії". 1893
Хотіла б я вийти у чистеє поле,
Припасти лицем до сирої землі
І так заридати, щоб зорі почули,
Щоб люди вжахнулись на сльози мої.
Леся УКРАЇНКА
"Горить моє серце, його запалила...", 1893
Хотіла б я уплисти за водою,
немов Офелія, уквітчана, безумна.
Леся УКРАЇНКА
"Ритми", 1900
Хто вам сказав, що я слабка,
що я корюся долі?
Хіба тремтить моя рука,
чи пісня й думка кволі?
Леся УКРАЇНКА
"Хто вам сказав, що я слабка...", 1911
Хто не був високо, той зроду не збагне, як страшно впасти.
Леся УКРАЇНКА
Хто зрікся всього, а себе не зрікся, не любить той.
Леся УКРАЇНКА
Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі.
Леся УКРАЇНКА
Хто на розпутті прожив все життя, не піде ні в рай, ані в пекло.
Леся УКРАЇНКА
Хто по неволі согрішив, той чистий.
Леся УКРАЇНКА
Хто любить, той уподобитись може до любого і тілом, і душею.
Леся УКРАЇНКА
Хто визволяє сам, той буде вільний,
Хто визволить кого, в неволю візьме.
Леся УКРАЇНКА
Чесний покриву не потребує.
Леся УКРАЇНКА
Чи довго ще, о Господи, чи довго
ми будемо блукати і шукати
рідного краю на своїй землі?
Леся УКРАЇНКА
"І ти колись боролась, мов Ізраїль...",1904
Чом я не маю огнистого слова,
Палкого, чому?
Може б, та щира, гарячая мова
Зломила зиму!
Леся УКРАЇНКА
"Співець", 1886
Що сльози там, де навіть крові мало!
Леся УКРАЇНКА
Я цілуватиму вустонька гожі,
щоб загорілись,
щоб зашарілись,
наче ті квітоньки з дикої рожі!
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911
Я духові серцем сказав:
"Навіщо ти будиш мене серед ночі?
Навіщо сі тихі уста розв'язав
І речі надав їм пророчі?
Оспалі тут люди, в них в'ялі серця,
Народ сей не вдавсь на борця".
Леся УКРАЇНКА
"Пророк",1906
Я сьогодні в тузі, в горі,
Мов у тяжкім сні, —
Отруїли ясні зорі
Серденько мені.
Леся УКРАЇНКА
"Зоряне небо", 1893
Язви гоїть вогонь.
Леся УКРАЇНКА
Як може бути, щоб тіла ходили вкупі,
Але душі двома шляхами й врозтіч?
Леся УКРАЇНКА
Немає коментарів:
Дописати коментар