Збірник самодиктантів!!!!!

Збірник містить тексти самодиктантів, що передбачають перевірку та контроль рівня навчальних досягнень учнів з української мови.

Видання можна використовувати для проведення контрольних диктантів, діагностичних контрольних робіт, а також самоосвітньої діяльності учнів.

...ЗА МАТЕРІАЛАМИ ІНТЕРНЕТУ!!!...

Видатні імена

Академік О. Богомолець

Заворожуюча тиша осін...ого ранку .Джміль що заночував у жорж...ні ві...тавав на сонці від нічного холоду ворушив лапками пробував силу крил. Запах (чорно)бривців нагадував д...тинство. Години ві...починку в...падали академіку О.Богомол...цю (не)часто. Ві...почивати він (ні)коли (не)вмів. Але кожній людині потрібен хоч коли (не)коли такий ранок. Оз...рнутися (на)вколо і побачити який пр...красний з...мний світ і яке це щастя просто жити.

Він завжди пам...ятав вислів Сенеки Вважай що кожен день нове жит...я. 3даєт...ся (не)змарнував жодного дня з відведен…их йому. І все (ж) чимало справ (не)завершено. Він хотів щоб молодим передалося його ві....чут...я часу як (най)біл...шої коштовності. Тому пр...святив себе проблемі продовжен...я людс...кого життя та боро...бі з п...р...дчасним старін...ям.

Олександр Олександрович науково доводив що сто п...я...десят років повин...і бути визнані середн...ою тривалістю жит...я людини.(Не)тільки суто науковий інтерес к...рував ученим (у, в)його досліджен....ях. Він пр...страсно бажав допомогти своєю прац...ю практичній м...д...цині яка оволоділа в..л...чезним запасом лікувал...них методів. Та успіх лікуван...я залежить в значній мірі від стану організму . Вчений в...ажав що лю...с…кий організм може самостійно боротися з хворобами ро...робляв метод активізації його захис...них сил.

Війна з (не)відомим триває. І цей ранок був лише короткою паузою щоб п...р...вести подих.

(За В.Дроздом)

Пейзажі Миколи Глущенка

Назви справж…нього п...йзаж…ста заслуговує той художник який (не)лише вміє п...р...дати маслом пастел…ю чи акварел...ю лінії і барви тони і ві...тінки але й гл...боко любить свою країну окр...лює ту любов (в,у) глядача. Справжній пейзаж…ст це (перед)усім палкий патріот.

Таким пейзажистом є Микола Глущенко. Ряд його праць пр...свячен...ий Дніпрові Києву його околицям. Це твори (не)тільки митця а й людини яка дихає з ним одним подихом.

Ви див...тесь на в...сняний пейзаж на голубий розлив річки що захоплює пр...бережні чагарники над якими (от)от засв...стять качи(н,нн)і зграї. Тоді думаєте що Глущенко поет в...сни.

Та ось бач...те пр...пороше(н,нн)і сивим інеєм д...рева іскристий сніг по якому простяглися синюваті смуги тіней .І впевне…і що Глущенко поет зими. Ро...кішна барвами осінь і щедре літо так само мають в особі Глущенка вірного свого співця.

Художник багато їздить по країні (не)втомно працює. На його полотнах ми бач…мо яскраві краєвиди (К,к)риму густі соковиті фарби (К,к)арпат задумливий спокій гірс...ких озер. Бачимо Володимирську гірку у (К,к)иєві чудесні манливі (Д,д)ніпровс...кі далі. Бачимо вечори ранки дні рідної країни. І (не)тільки дивуємось бл...скучій майстерності художника а й ві...чуваємо любов до пр...красної нашої землі.

(За М.Рильським)

Сковорода

Сковорода мав своєрідний розум його б...нтежило те що для тисяч... ін... ших людей було буден...им (і, й) звичайним. Йому хотілося прочитати книгу бут...я ро...гадати сенс людс...ких вчинків заглянути (в, у) людс...ку душу як заглядали цікаві глядач... за завісу вертепу на (р)іздв...яних виставах.

Що (б) задовольнити цю душевну спрагу Гр...горію Сковороді потрібно було ще оволодіти знаннями пробратися крізь хащ... (р...лігійно)ідеалістичних (слово)сплетінь. Чи вдаст...ся це йому чи знайде він принаймні вірний напрямок шукань?

До с…огдні в Чорнухах зб...р...глася легенда про (те) як Гр...горій Сковорода покинув домівку. Одного разу пасуч... отару він нібито зачитався і (не) помітив що одна вівця десь поділася. Батько ро...дратован...ий тим що з Грицька п...ганий поміч...ник побив його. Після цього хлопец... зник (з, с) дому. Знашли його (в, у) с...сідньому селі аж через місяц... там він наймитував і збирав грош... на навчан...я. Закінчилась ця пригода пр...мирен...ям (з, с) батьками які (з, с)порядили сина вчитися до ((к)иєво)(м)огилянської (а)кадемії.

Цей переказ (де)що наївний. Зачитатися Гриць міг (хіба) що (часо)словом. (Про)те думками своїми він був звичайно далеко від овечок а норов цей тишко справді мав такий що від батькового батога міг податися світ (за)очі.

Чарівниця

Настав час коли (п)олтавс...ка (б)огданівка стала мистец...кою столицею (к)атерини (б)ілокур. Звідси з білен...кої с..лян...ської хати рушила (у,в) в..ликі світи творч…сть народної художниці пішла до людей її малярська поезія (з, с)повнена якоїсь магічної сили майже фантасти...ної краси. Спершу її картини побачила (п)олтава потім (к)иїв (м)осква .А потім вони з...явились (у,в) (п)арижі біля них товпились відвідувач... на (м)іжнародних виставках хто (ж) авторка цих (не)звичайних полотен? Звідки такий вроджен...ий артистизм (в, у)простої (у)країнської ж...нки таке естетич...не чут...я багатство і сила уяви?

Доч...ка (у)країни народний художник республіки (к)атерина (б)ілокур пр...вернула на виставках загальну увагу до своєї творчості вразивш... (най)вибагливіш…х поцінувачів яскравою самобутністю, поетич...ною силою своїх творів. Вона (мов)би ро...повідала світові який талановитий її народ як ро...винуте (в)ньому від пр...роди ест…тичне почут…я яка сприйнятлива його душа до вс...ого пр...красного (в, у) жит...і.

Україна (з)давна славит...ся народним мистецтвом. Дівоче вбран...я (і, й) к...зацька люлька топірец... гуцула (і, й) спинка саней бабусина скриня і лісник на стіні вишитий рушник (і, й) звичайний вікон...ий налич...ник (будь)яка ужиткова річ.. під рукою (не)відомого художника чи художниці ставала витвором мистецтва. І (в)одночас творилася пісня з...являвся народний живопис бр...ніла бандура ця (у)країнська арфа.

Людина оточувала себе красою знала в ній смак художн...о оздоблювала жит...я заполонен...а одвіч...ним бажан...ям творити.

(За О.Гончаром)

Марія Приймаченко

Народна художниця України Марія Приймаченко своєю творчіст…ю ві…­крила ор…фінальну сторінку мистецтва світової культури. Її виставки мали в…ликий успіх (в,у) (ф)ранції (к)анаді (п)ольщі (р)осії (н)імеч…ині та багатьох ін…ших країнах світу. На всесвітній виставці (у,в) (п)арижі Марія Приймаченко отрима­ла золоту медаль здивувавш… своїми картинами мистець..кий світ...

А як усе починалося? Якось над річ..кою на заквітчаному лузі пасла малень­ка Марійка гусей. На піску малювала (у,в)сякі квіти а потім помітила синюва­тий ґлей. Набрала його в пел…ну (і,й) ро…малювала свою хату. Кожен пр…ходив под…витися на цю див…ну зроблен…у руками дівч…нки. Хвалили. Сусіди про­сили (й,і) їхні хати пр..красити. Дивувалися радили (у,в)читися...

А (у,в)чилася Марія Приймаченко (у,в) рідної поліс..кої пр…роди. У її картинах знаходять утілен…я ще язичн…цькі образи фантастичних чудовиськ (й,і) птахів. За цими роботами стоїть в..лика школа народного мистецтва (багато)вікова культура народу. Це ніби згусток емоційних вражен..ь (й,і) від казок (й,і) від ле­генд (й,і) від самого жит..я. Картини із зображен…ям вигадан…их художницею звірів унікальне явище яке (не) має аналогів ні у ві..чизняному ні у світо­вому мистецтві.

З часопису

Український соловейко

На співочому (небо)схилі України яскравою зіркою сяє ім….я Оксани Петрусенко. Виконан…і Оксаною Петрусенко народні пісні (і,й) оперні арії (у,в)війшли до золотого фонду (у)країнс..кої музичної культури.

Оксана Петрусенко (співачка)л…генда. Мало хто знає що вона (по)суті самоук зав…ршити навчан…я (у,в) конс…рваторії артис…ці (не)судилося. Тільк.. (не)зрівнян…ий гідний под…ву талант виняткової краси голос та ще ф…номе­нальна працелюбність піднесли її до мистецьких в…ршин.

На театральну сцену Оксана пр..йшла (сімнадцяти)річною дівчиною її шко­лою стали провінційні драматичні гуртки та музичні театри. Подальшу долю здібної співачки визначила зустріч (із,з) уславлен..им актором і р…ж…сером Пана­сом Саксаганським. Видатний м…тець благословив її напророкувавш… слав­не майбутнє драматичної актриси. Мабуть це його пророцтво (з,с)правдилося(б) якби не закохан..ість Оксани (у,в) народну пісню.

Колег вражало (не)вгамовне бажан…я Оксани працювати її фантастична (праце)здатність. Чи (ж) багато оперних солістів можуть похвалитися що ма­ють (в,у) своєму р..пертуарі сорок партій?!

Особливо знан…ою Оксана Петрусенко стала як виконав…ця народних укра­нс…ких пісень. Вона дала сотні концертів зробила (грам)записи понад три­дцяти пісень. Мало не (що)дня її голос чули (по) українс..кому радіо. Скільки… (у,в) тих піснях пр…родної (не)повторної краси!

Оксана Петрусенко прожила сорок років. Свою творчість своє жит..я вона (до)останку ві…дала людям. Її ім….я вічно пам…ятат..ме Україна.

(За В. Туркевичем)

Сонця і правди сурмач

На прикладі творч...сті (м)алишка пі…твердила свою істин...ість давня теза в….ликі часи наро…жують в…ликих поетів. (Не)втомний трудівник сказати(б) точ...ніше (добро)вільний каторжанин свого ж...рстокого на...хнен...я (м)алишко був людиною вогнистого темп...раменту. Ніжн…сть (не)вичерпні поклади якої йому подарувала пр...рода була в н...ого так само (з, с) горючого мат…ріалу. Він (не)міг написати (ні) ря(д,т)ка без пожеж... в грудях без клекоту крові (в, у) жилах без вогнен…ого перевтілен...я в образи чи в ідею свого задуму. Кож…н раз (на)ново голим нервом сприймав (м)алишко радощ... і печалі лю(д,т)ського жит...я веселощ... і смуток пр...роди суперечливості нашого машинізован...ого віку (що)разу (по)новому переживаюч... муку віднаходжен...я (най)відповіднішого слова для свого почут…я.

У (м)алишка було б...гато літ…ратурних (в,у)чителів. Навіть осягнувш... мистецьку (не)залежність він (ін)коли (по)молодечому захоплювався творами ін...ших поетів. Благородний спокій каноніч...них віршованих форм як і білий вірш... у доробку (м)алишка це слід такого захоплен...я творч...стю (р)ильского. Якщо(ж) говорити про глибин...ий зв...язок зрілої (зрілої) поезії (м)алишка з певним постійним центром впливу який посилає жит...єві імпульси і принаджує як зоря то це зв...язок із г... ніал...ним словом (к)обзаря.

(За Д.Павличком)

Дмитро Яворницький

Академік Дмитро Яворницький знавець козач…ини учений викладач історик.

Народився Дмитро Іванович (в, у) селі Сонцівці (х)арківс…кого повіту. Початкову освіту здобув дома. Закінчив (історико)філологічний факультет (х)арківс…кого університету і був залишен…ий як обдарован…ий студент на науковій роботі при кафедрі російс…кої історії.

У студен…с…кі роки він прихильник старовини полюбив історію та культуру рідного народу. Його наукові інтереси історія (з)апорі…якої (с)ічі. Подорожуючи країною молодий (у, в)чений збирає перекази пісні казки а пізніше історик мандрує узбереж…ям порожистого Дніпра ро…шукуючи живих сві(д, т)ків історії. Публічні лекції стат…і пр…с…вячує (з)запорізьким козакам.

Справою свого жит…я Яворницький …важав вивчен…я історії свого народу мужнього працьовитого витр…валого. Розуміючи яке значен…я для духовного розвитку має поширен…я історичних знань намагався створити музей козач…ини. Окрім того залишив нащадкам числень…і історичні праці.

Створивши низку гл…боких наукових праць українс…кий учений посів чільне місце(у, в) нашій історії.

Віра яка живила історика віра в духовніс…ть нашого народу живодайні дж…рела якої сягають давнини це те що було душ…ю його досліджень те що здатне наснажувати (й, і) нині живущих.

Архітектурні скарби України , природні багатства

Десятин...й собор

Десятин...й храм було видно (з, с) (п)одолу і берегів (д)ніпра. Він ніби виростав (з, с) гущав...ни д...р...в ніби вінчав місто (к)ия. Перед мандрівником що наближався до (к)и...ва (сухо)долом чи водою він поставав як дивне видін…я. Дивен храм (в, у) світі такого (не) має говорили про нього.

Ро…кішний собор (не) поступався перед кращими (є)вропейс…кими зразками. Залишки будівельного матеріалу та орнаменту засві(д,т)чують що (д)есятин...ий храм був оздоблен...ий не гірше від (я)рославової (с)офії. Тут виявили і (г)рецький мармур і (к)римську яшму і (к)арпатський шифер. Творці храму звели його (з, с) ле(г,х)кої цели стіни ро…малювали червоною фарбою на(вкруг) вікон (і, й) дверей виліпили (с, з) білої глини пальмове гіл...я виноградні грона дах покрили хв...лястою білою ч...р...пицею. У голуб...зні неба світились позолочен...і хрести (шоломо)подібних бань.

В(середині) над пр...столом був викладен...ий із смальти образ (б)огородиці. Вона стояла (в, у) синьому царському одязі (й, і) червоних ч...р...вичках на з...л...ному постаменті високо піднявш... руки. Бліде облич...я (б)огродиці смутні оч... були дуже простими зв...чайними лю(д,т)ськими.

Цікаве походжен...я назви храму. За переказами князь (в)олодим...р оглянувш... (з, с)порудже...ну церкву був зачарова...ний її красою. Я враже...ний тим що побачив сказав він. Відтоді велів давати на храм десятину свого доход(у,а). Так і став храм (б)огородиці називатися (д)есятин...им.

( За М.Міщенком)

Володимирський собор

Одна з (най)відоміших пам…яток історії Ки…ва (в)олодимирський собор .Храм задумано було звести за подобою (в)ізантійського со­бору в якому хр…стився князь Володим..р. (Про)те годі шукати (у,в) обрисах будівлі ознак єдиного стилю. (Як)що суворіст…ю внут­рішнього оздоблен…я собор справді нагадує (в)ізантійський храм то у своєму плані це трад…ційний (давньо)руський собор увінча…ий сімома банями.

Внутрішнім оздоблен…ям (в)олодимирського собору керував професор (к)иївського університету Адріан Прахов. Робота над фресками тривала більше десяти років. Настін…і ро..писи ма­ють значну художню цін..ість. Митцям вдалося звільнитися від звичних шаблонів і традицій. Свої фрески й ікони вони творили вільно й натхнен…о. Св…яті в оздоблен...і собору (не) (над)пр..родні істоти. Це люди наділен…і звичайними людськи­ми почут…ями люди які звідали боро…ьбу зі злом у власних душах і вийшли з цієї боро…ьби переможцями.

Запр…стольна (б)огородиця (в)олодимирського собору вті­лен…я безмежної мат…ринської любові. На її облич..і й лагід­ність і турбота і горе і покірність. Вона передбачає страж­дан…я яке судилося пережити її (с)инові та їй. Марія тулить до (с)ебе (н)емовля міцно мов бої…ся розлучитися з (н)им та все (ж) іде (в)перед несуч.. (с)ина.

(в,у) соборі забуваєш про жит..єву метушню про труднощ… (і,й) тривоги. На душі стає радіс…но (і,й) світло ніби торкнулася вона чогось воістину справж…нього та вічного.

(За 3. Шамуріною)

Андріївська церква

Кияни знають що від (с)ін…ого базару а також через подвір…я будинків парного боку (ж)итомирської вул…ці можна потрапити на край урвища з якого біжать (у)низ сте…ки на (п)оділ. Золотої осені тут дуже гарно тихо (ні)хто (б) зроду (не)ска­зав що бли…ько в…лике місто під горою поп…ялися са…ки мир­но в долині ро…ташувалися подвір…я наща…ків славних колись кожух…як гончарів ді…тярів та ін…ших (не)дуже пр…вілейова­н…их реміс..ників ві…тиснутих до Дніпра в ці яри більш б…гати­ми цехами. А ось вип….явся високий та обривчастий згірок із загублен….ою чи пр…забутою назвою.

Коли сісти на цім місці очей (не)одірвеш о(д,т) церкви Андрія збудован…ої арх…тектором Растрел…і так вона мило підноси…­ся над Дніпром. Над нею мчать швидко розметан…і хмари ва(ж,ш)­ко позбутися відчут…я що будова (не)рухає…ся й (не)пливе ку­дись за Дніпро.

З(за) славної широкої ріки на цей високий б…р…г долітає за­пах лісів вони синіють у глибокій дал…чі і здає…ся (з)гори що то море бу..кове й імлисте переливається за обрій. А хмари мчать через Андріївську церкву як і колись.

(За Ю. Яновським)

Ужгородський замок

Понад тисячу років Ужгородському замку. (З)давна ро…пові­дають про зага…кові підземні ходи якими до (замку)фортеці під час облоги постачали їжу (боє)припаси. А ще начеб(то) цими ходами захис…ники замку коли їм загрожувала пора…ка тікали з оточен…я в густі навколишні ліси. У XIX століт…і дослідники намагалися здійснити походи в чорні пі(д,т)земні нетрі (про)те загро­за обвалу (що)разу зупиняла їх на шляху до (не)звідан…ого.

Замок із масивними вежами ро…ташован…ий на вулканічній горі й має форму (чотири)кутника. До нього доступитися (не)легко з трьох боків фортецю захищає сухий канал вирубан…ий (в,у) ске­лях а з (північно)східного прірва. Через канал було переки­нуто в…їз…ний підвісний міст.

(в,у) всіх старовин…их замках кажуть мають бути привиди. І Ужгородський звичайно (не)виняток. За легендою у XVII сто­літ..і володар…м замку був капітан Другет шанован…ий лицар. Він мав пр…гарну доньку. Один (воєвода)шляхтич забажав (в,у)зяти Ужгород, переодягся й подався туди в розві…ку. А донька Другета закохавшись у нього ро…повіла скільки військової сили (у,в) замку і як краще його захопити. Батько дізнався про зраду й живою замурував свою кровинку в кріп ос…ній стіні. Перед ве­ликою бурею лунає плач донька проси….ся на волю.

(За В. Зубачем)

Подільські Товтри

У (п)івден...о(східній) частині (п)одільської височ…ни є (не)високі вапнякові пасма (з, с) мал(ьо,йо)вничими вершинами. Це залишки давнього тропічного (с)арматського (м)оря. Понад двадц...ть міль(ьо,йо)нів років тому під час (горо)творен...я (в, у) (к)арпатах море ві(д,т)ступило а рештки його органічного світу стали основою для утворен...ня вел…чезних пр...бережних коралових рифів що звут...ся (т)овтрами.

По сірих вапнякових відкладах (т)овтр можн... дізнатися про геологічну історію (п)оділ...я. Там де були колись лагуни оточен…і (напів)зруйнованими кільцями атолів нині ро...кинулися села. За (не)звичайну мал(ьо,йо)вничість за напоєн...е пахощами медоносів повітря цю місцевість називають (м)едоборами.

Чарівна пр...рода (т)овтрових кряжів вабила багат(ьо,йо)х видатних людей. Іван Франко любив блукати їхніми заквітчан...ими (з, с)хилами (з, с)ходити на стрімкі вапнякові в...ршини. В пам...ять великого (к)аменаря скелі (по)близу села (в)ікна на (т)ернопільщ...ні звут...ся (ф)ранковими.

Міцні товтрові вапняк... (з)давна використовуються як с…ровина для ас(в,ф)альтових (і, й) ц...ментових заводів. (3, с) білого медоборського кам...ню (з,с)поруджено (давньо)руську фортецю (в, у) (с)тарому (з)баражі. (3, с) нього (ж) таки збудовано сотні сіл (і, й) міст звед...но цілі квартали відродженого після (в)еликої (в)і(т,д)чизняної (в)ійни (т)ернопіл...я.

(У, в) густих медоборських (грабово)дубових (з, с) б...р...зою кленом липою ясенем (і, й) явором лісах багато різних ягід гр...бів (і, й) лікарських рослин. Нині значна тер…торія бар...єрних рифів колишнього (с)арматського (м)оря охороняєт...ся (д)ержавою.

( За книгою «Скарби України»)

Наш лиман

Однією (з, с) (най) примітніших рис Микола...ва є те що він л...жить на (п, П) івден...ому (Б, б) узі з яким (не)розривно пов...язана історія міста його (жит...є) діяльність і (на) жаль основні екологічні проблеми.

(П, п) івден...ний (Б, б)уг (в, у) Микола...ві і ни(з, ж) че від нього це не просто річка яка н...се (в)низ по течії весь міс…ький бруд. Це (лиман) затока утворена (Ч, ч)орним (М, м)орем (у) низині річки гирлова (еко) система (з, зі) своєю сп…ц...фікою.

Мешкан...ці міста знають що вода (в, у) (П, п)івден...ому (Б, б)узі буває то прісною то солоною подме сильний вітер з (П, п)івдня рівень води підвищуєт…ся а (з, с) (П, п)івночі знижуєт...ся та так що дно оголюєт...ся іноді (на) б...гато метрів від б...р...га. Досві...чені рибалки виходяч... на човнах побли (з, ж)у фарватер(у, а) стають на два якор(я, і) кормовий (і, й) носовий бо течія може стати протилежною.Наш лиман закінчує…ся не (в, у) Микола...ві як ...важає більш...сть а тягн.. .т.. .ся до (Н, н)ової (О, о)деси.

(Най)більш... дж...р...ла забруднен...я це стічні води (міськ) водоконал(у, а). Перевантажен...я системи очис…них споруд призводить до (що)добових викидів (не)очищен...их стічних вод наповнен...их (нафто) продуктами рі…кими відходами підприємств.

Ми ще (по)справжньому (не) оцінили рівень забруднен…я оскільк... (з, с) міс…кої тер...торії змиваєт...ся (у, в) се плями пил міське сміт...я.

Сумарний результат відомий води лиману забруднен...і понад (в, у) сі-ляк... норми а це загрожує нашому здоров...ю. 

(За В.Купцовою)

Київський краєвид

Тут (най)більший виступ (в)ладимировки (і, й) (най)вищий. Звідсил...я окидаю оком (у, в)сей широкий простір (п)оділ (у, в) рівну як луки (о)болонь до самих гір село (в)ишгорода над (д)ніпром.

Яка широчин...! Який величезний простір! Але це (не)однотон...а щирочин... степів або морів або піскуватої пустині. Під лиснючим мал...ован...им (у, в)сякими кол...орами велетень...ким шатром ніби був ро...стелен...ий квітчастий без міри широкий килим. Луки на (о)болоні лиснять зеленою травою. По рівнині (д)ніпро (з,с)виваєт..ся тр...ома закрутками (й, і) ховається за (в)ишгородс…ким крутим виступом гори десь (у, в) сизій далечі.

Вода лиснить сріблистим білим одблиском од неба (не)наче чиясь рука кинула на луки (й, і) поклала (біло)срібну стрічку. На (о)болоні ще позоставались озерця після недавн...ої води. Вони лиснять двома рядками до самого (в)ишгородс...кого взгір...я (не)наче по широкій луці в...ються дві (не)величкі річ...ки (і, й) вливаються (у, в) Почайну. Почайна (не)далеко од гавані жовтіє жовтим кол...ором мов дзеркало кинуте за (п)одолом.

(У, В)сі ті водяні плеса покручен…і побгані (й, і) лисять мов ро...топлене срібло а подекуди блищать жовтими та рожевими кол...орами. Поділ ро...стелався на схід кругло обрамован...ий (д)ніпром та закруглен…ою гаван...ю (не)наче управлен...ий (у, в) срібні широкі (й, і) лиснюч... рами.

(За І.Нечуєм – Левицьким)

Стародавнє місто

Тер…торія сучасної Житомирщ…ни надзвичайно багата пам...ятками стародавн…ої історії та археології від кам…яного віку до епохи піз…нього середн...овіч...я. Одним із (най)більших ос…редків сучасної Житомирщ…ни навколо якого концентруються д…сятки стародавніх поселень (укріплень)городищ та курган...их могильників є (Новоград)Волинський. Місто ро(с,з)ташован..е за дев...яносто кілометрів на захід від Житомира на високих мальовничих гранітних скелях б…р…гів (швидко)плин...ої Случі. Слід зазначити що до кінця вісімнадцятого століт...я (Новоград)Волинський мав назву Звягель а перейменован...о його було за особистим велін...ям імператриці Катерини яка зб...ралася зробити тут столицю недавно приєднан…ої до імперії (в)олинської губернії.

(В,у)же перші дослідники цілком справедливо ототожнювали Звягель із (давньо)руським містом Возвяглем яке було (в)щент зруйнован…е військами князя Данила Галицького за те що сплачувало дан...ну (монголо)татарським заво….вникам.

До самого остан…ього часу арх…..ологічний екв…валент (старо)давнього Звягеля (не)був точно відомий. Пізніше загін наукової експ…диції що проводив розвідки у басейні річки Случ звернув увагу на залишки двох городищ ро…ташован…их за п…ять кілометрів від міста (в)низ по течії річки на високих мисах правого б…р…га. Була встановлен…а наявність прадавніх культурних нашарувань і висловлен…о припущен…я що обидва укріплен…я є рештками літописного Возвягля.

Народний календар

День святого пророка Наума

У давніш... часи навчан…я в (у)країні ро…починалося першого грудня. Це день святого пророка Наума. То була (най)зручніша пора здобувати освіту для сіл...с...ких дітей оскільк... вже завершен…о основні (сільс...ко)господарс…к... роботи.

(У, в) народі Наума називали покровителем розуму знань (і, й) (добро)чинства. Селяни... важали що дитина краще засвоюватиме науку якщо навчан...я починати (в, у) день святого пророка. (3, с) цього приводу казали пр..йшов Наум пора братися за ум.

Іноземні мандрівники котрі відвідували (у)країну в XVII століт...і відзначали високий рівень освіти серед селян. Відомий (ф)ранцуз...кий інж...нер (б)оплан (у, в) своєму (о)писі (у)країни повідомляв що майже (в, у) кожному селі є школи і тому за рівнем народної освіти тоді ми випередили (є)вропейські країни.

Протягом двох сторіч... освітянством опікувалися переважно церковні братства. На свій кошт вони організовували народні школи в яких (у,в)чилися селянс...к... діти. Згодом російський царизм... ввівш... кріпа...тво заборонив викладан...я та (книго)друкуван...я національною мовою. І вже на початку XIX століт... я (у)країна за рівнем освіти займала одне з остан...іх місць (в, у) імперії.

Та шанобливе ставлен...я людей до науки залишилося. Навіть за (най)більших скрут селяни намагалися зробити все що(б) їхні діти здобули освіту. Ось чому (в, у) народі кажуть (б)атько Наум наведе на ум.

(За В.Скуратівським)

Спас

На зміну громовержцю (п)еруну на лани пр...ходить (с)пас покровитель та (б)ог врожа(ю,я). Завершуюч... косовицю люди на селі його вітають трич... . Весь цей час звет...ся іще (с)пасів...ким. Особливо вшановують (с)паса другого разу 6 серпня коли називають його (в)еликим (с)пасом бо тоді (в, у) народі на його честь відбуваєтеся св...ято врожа(ю,я). Закінчуючи жниварс...кий сезон люди на краю ниви залишают... жмут (не) (с, з)жатого жита та пш...ниці який називают... (по)різному "дідова борода" "борода (п)еруна".

Жниці виробляют... сніп взявш... (з, с) кожної копи по колосочку і підв...язуют... його червоною стрічкою а вершечк... надламуют... щоб колос...я нагадувало старечу бороду. Тією остан...ьою (не) дожатою нивою пошановують щедру землю та доброго опікуна (в,у)рожа(я,ю) який кажуть занаходить свій зимовий притулок тут в остан...ім сноп(у,і).

У (с)пасівку за народним віруван...ями як і у (в)великий (п)іст перед (в)еликоднем треба так само постити а тому садовину вживають після осв...ячен...я її в ім...я (б)ога врожа(ю,я).

(3, с) особливим нетерпін...ям чекают... (с)паса пасічники. Всією громадою (братчиною) дякують (б)огу за його турботи до бджіл.

Після трет...ої пори вшануван...я (с)паса коли (в, у) полі (з,с)кінчилися (най)основніш... роботи (в, у) народі добре знают... що прийшла пора робити запаси на зиму. Тому й мовит...ся прийшов (с)пас пішло літо від нас.

(В.Войтович)

Купало

Св...ято Купала це чарівна пора коли рік ділит...ся (нав)піл починают...ся жнива сонце повертаєт...ся з літа на зиму а дні починают... коро...шати. Лише (в, у) (к)упал...с...ку ніч... (б)ог (п)ерун (по)серед ночі запалює на папорот... квітку щаст...я. Ця вогнен...а квітка ро...квітає тільк... раз на рік. Рівно (опів)ночі (в, у) темній глуш...ні там куди (не)заходить курячий голос (з, с) тріском наче грім (з, с) неба вона (з, с)палахує (в)мить виростає (в)гору і горить блакитним вогнем але зараз (і, й) осипаєт...ся. Добрі (душі)духи навколо неї радіють а пахощ... від її цвітін.. .я ідуть (по)всьому лісу. Сміливцю який встигне зірвати цю блискучу наче полум...ям охоплену квітку ві...кривают...ся (у, в)сі таємниці світу. Але квітка людс...кого щаст...я даєт...ся лише молодим хлопцям тільк... їм віщує долю. Дівчатам вона (не)попадаєт...ся. Щасливец... який ві... шукає квітку щаст...я (в)змозі пр...чарувати (най)кращу дівч...ну яка одружившись (з, с) ним буде вічно молода (й, і) гарна а діти здорові та роботящ... . За ту квітку завжди буває страшен...а боро(д, т)ьба ворогів світлих сил (з, с) добрими духами.

Людина (з, с)(покон)віку шукає на з...млі це чарівне зело кохан...я.

(В. Войтович)

Великдень

Великдень св…ято на думку пращурів воскресін…я (б, Б)ога життя Дажбога. Це св….ято символізує перемогу весни над зимою добра над злом народжен…я любові доброти надії.

(Рано)вранці на Великдень перед сходом (золото)ликого Сонця-Дажбога люди відчиняють (в, у)сі вікон…иці усувають (у, в)се що могло(б) (не)пропустити до хати чародійного промін…я яке приносить у дім (добро)бут.

А в селах раз(у)раз радіс…но звучать (в)еликодні дзвони бо то (не)лише музика (в)еликодня а й засіб відігнати (в, у)се лихе. Де(не)де лунають в…сіянки (з, с)повнен…і (магічно)чарівними закликами. Прислухают…ся до них душ…ю переселяючись у роки своєї молодості о(б, п)першись на ціпки старенькі бабусі з дідусями. Маленькі діти залишивши гру в писанки теж слухають той віковічний спів.

У давнину наші предки в ніч перед приходом (і, й) зустріч…ю Великодня новолітнього весняного живодайного на пагорбах ро…палювали вогонь. Вогнища палали цілу ніч єднаючи людс…кі душі з великою душ…ю зорян…ого неба предків. Тому з (давніх)давен існує повір…я про прихід душ давно померлих (дідів)прадідів із зоряного неба (в, у) (в)еликодні св….ята.

(З, с)покон(віку) Великдень …важався (най)більшим св….ятом (календарно)обрядового циклу.

(В. Войтович)

Трійця

Трійця як і (в)Великдень (не)тримається числа. Зелені св….ята повністю залежні від (п)ас(к,х)и їх відзначають на сьому після (в)еликодня неділю.

І (до)нині дійшов поетичний настрій св….ята пов…язан…ий (з, із) живим спілкуван…ям (з, із) природою. Наші пращ…ури зв…язували (т)рій чан…с…кі св…ята (з, із) буйніст…ю і (живо)сил…ям природи в яку вони св….ято вірили. Про це сві…чить оздоблен…я помешкань різноманітними духм…яними травами.

Зазвичай Зелені св….ята починалися з п…ятниці. (Рано)вранці жінки (й, і)шли до лісу щоб заготувати лікарс…кі трави. (Де)хто намагався (в, у) цей день збирати росу якою лікували хворі очі.

(У, в)вечері на клечальну суботу намагалися запастися гіл…ям клена липи ясена чи осики і оздоблювали ним хату. Крам того сте…ку яка вела від дороги до порога о(б, п)тикували високими галузками. Щоправда осикові гілки намагалися (не)використовувати. Це дерево …важалося (в, у) народі «грішним» оскільки як переповідає легенда лише осика пропустила цв…яхи коли ро…пинали (х)риста. Тому (в, у) народі з неї (не)будували хат (не)цямрували кр…ниць. Домівку(ж) прикрашали татарс…ким зіл…ям аїром та (рутою)м…ятою. Прибрана в такий спосіб оселя ставала св….ятковою сповнен…ою цілющим запахом трав.

Отже Трійця це своєрідний гімн пр…роді св….ято буян…я й розвою рослин…ості.

(В. Войтович)

Благовіщен…я

(На)весні 7 квітня відзначаєт…ся Благовіщен…я. Селяни з особливою пошаною ставилися до нього оскільки …важали що «(б)ог (у, в) цей день благословляє (у, в)сі рослини» а тому в…еликим гріхом було братися за (будь)яку роботу. Існує повір…я що навіть птиця на це св….ято не в…є гнізда. За легендою зозуля тому (не)має свого гнізда що колись у цей день вила гніздо і (б)ог покарав її.

Чимало звичаїв пов…язан…их із цим св….ятом побутувало (в, у) нашого народу. Цікавим є обряд котрий (у, в) народі називали «(В, у)довин…им плугом». (Що)річно (в, у) цей день сіл…с…кі громади зібравшись на свої віча вирішували хто і коли оброблят…име ниви вдовам та сиротам. Адже (з)давна на Україні існував звичай першу весняну оранку починали (у, в) тих родинах де (не)було господаря. Виконували цю роботу за допомогою толоки колективної безоплатної праці. …Важалося аморальним (як)що хтось (з, із) (одно)сел…ців знехтувавши звичаєм раніше (од, т) вдів починав орати собі.

Ця (високо)гуман…а форма засві…чує (добро)дійство народної моралі шляхетність суспільних взаємин простого народу з (давніх)давен навчен…ого разом долати перешкоди.

(В. Войтович)