Різдво Христове - одне з найвеличніших свят і чи не найбагатше за різноманітністю народних обрядів.
Починається воно 6 січня Святвечором, до якого кожна родина готується протягом тижня. За традицією, якої в багатьох регіонах дотримуються й дотепер, надвечір господар зв'язує снопик з різного збіжжя: жита, пшениці, проса, ячменю тощо. Він урочисто вноситься до світлиці й ставиться на покуті під образами.Під снопик стелиться свіже сіно. Біля нього має бути хліб, кутя та узвар.
Починають вечеряти, коли сходить перша зоря. Господиня подає на стіл 12 страв, бо в Ісуса Христа було 12 учнів-апостолів. За святою вечерею, яка починається молитвою, збирається вся родина. Кажуть, що на Святвечір померлі предки приходять знову на землю, аби скуштувати з родичами куті. Тому для них на окрему тарілку кладуть окраєць хліба, кутю, кухлик з узваром. А дорослі в той час (якщо це в селі), йдуть готувати худобу. Деякі ж господині поспішають до криниці, аби набрати нечерпнутої води, котра, кажуть, має цілющі властивості.
Того вечора, вставши з-за столу, діти несуть вечрею родичам, якщо ті живуть окремо.
У деяких місцевостях на Святвечір ходять з колядою, з вертепом, а в інших - на перший день Різдва.
Немає коментарів:
Дописати коментар