Валер’ян Підмогильний – розстріляний співець Січеславщини

Любов до життя запалила його, і він 

носив скрізь з собою світло. Він забув, 

що то є темрява, бо й ночі освітлював 

блиском своєї душі 

(В.Підмогильний) 

Сьогодні виповнюється 114 років від дня народження Валер'яна Підмогильного, українського письменника і перекладача, одного із найвидатніших прозаїків українського «розстріляного відродження».

  Минуло не так багато років відтоді, як на Україні було повернуто в літературу ім’я Валер’яна Підмогильного, що був однією з найколоритніших постатей української літератури не тільки 1920-х років, але й усього ХХ століття.

Йому належить одне з найпомітніших місць в українській літературі доби національного Відродження. Він творець українського модерних романів «Місто», «Невеличка драма», повістей та новел, конгеніальний перекладач творів П.Ампа, О.Бальзака, Вольтера, В.Гюго, А.Доде, Г.Мопассана, П.Меріме, А.Франса, про які академік О.Білецький у 20-х рр. сказав, що ними «сміливо може пишатися українська література». В українській прозі ХХ ст. він репрезентує аналітико-інтелектуальну стильову течію.

...1935 року Валер’ян Підмогильний був засуджений за приналежність до «групи письменників-націоналістів з терористичними настроями у ставленні до вождів партії» до десяти років ув’язнення. Пізніше особлива трійка УНКВС винесла новий вирок – розстріл. Разом із Валер'яном Підмогильним у Карелії, в урочищі Сандармох, 1937 року були розстріляні Микола Зеров, Валер'ян Поліщук, Григорій Епік, Лесь Курбас, Микола Куліш, Мирослав Ірчан, Юліан Шпол. Підмогильного реабілітували 1956 року...