Відсьогодні християни безпосередньо налаштовуються на Великдень, а відтак – на остаточне воскресіння любові та весни. Щоб прийти до цього дня сповненими сил, зі світлими думками і помислами, треба буде 40 днів дотримуватися посту – як плотського, так і духовного.
Кожен справжній християнин сприймає цей час як благодать: це світлий час зупинитися в річній щоденній суєті й подумати про вічне - про шлях любові на землю в образі Ісуса Христа, про те, чому все-таки наше життя – це також вічний шлях, чому смерті як остаточного зникнення особи не існує.
Це час суворих обмежень у їжі, очищення від гріхів, переосмислення свого духовного життя. Кожен, утім, сам вільний обрати свій спосіб очищення і долучення до християнських чеснот. Як прорік Спаситель, "Хто може вмістити, нехай вмістить". Як відомо з давніх літописів, перед важливими звершеннями і Син Божий, і Його учні, і всі православні християни дотримувалися посту.
Початок і тривалість Великого посту нерозривно пов'язані з перехідним святом Великодня, тому щороку його час змінюється. Цього року Великий піст починається 11 березня і завершується 28 квітня - на Світле Христове Воскресіння.
Іоанн Златоуст про сутність посту: "Помиляється той, хто вважає, що піст - лише в утриманні від їжі. Істинний піст є віддаленням від зла, приборканням язика, віддаленням гніву, утихомирення похотей, припинення наклепів, обману та клятвопорушення. Прекрасний піст, тому що гріхи наші він пригнічує, як шкідливу траву, а правду, як цвіт, піднімає і вирощує... ти постуєш? Нагодуй голодних, напої спраглих, відвідай хворих, не забудь в'язнів у темниці, пожалій змучених, втіш скорботних та тих, хто плаче, будь милосердним, лагідним, добрим, тихим, довготерпеливим, жалісливим, незлопам'ятним, благоговійним, істинним, благочестивим, щоб Бог прийняв і піст твій та щедро дарував плоди покаяння".
Як ми ввійдемо у Великий піст, зможемо чи ні дотримуватися всіх вимог і обмежень у харчуванні - залежить від нас: від стану здоров’я, бажання і налаштованості, часу тощо. Але, як і наші пращури, мусимо дотримуватися духовного посту, молитися, духовно очищатися, боротися зі шкідливими звичками, допомагати нужденним, не робити зла. Така наша духовна обнова є властивою і найважливішою ціллю на шляху до Великодня.
Символічна Чотиридесятниця
Великий піст складається з власне сорокаденного посту (Чотиридесятниці) і посту Страсного тижня. Але власне Великий піст складають лише перші сорок днів, так звана Велика Чотиридесятниця. Це – праобраз сорокаденного посту Ісуса Христа в пустелі.
Числу 40 Церква з давніх-давен надає великого значення, це - своєрідний символ і мірило: 40 днів потопу, 40-річна мандрівка ізраїльтян по пустелі. І в Новому Заповіті: 40-го дня Йосиф і Марія принесли Боже Дитятко в Єрусалимську святиню, 40-денний піст Ісуса Христа в пустелі, 40-денне перебування Його на землі після свого Воскресіння. У наших обрядах на 40-й день приносять дитину в церкву, щоб її оцерковити, на 40-й день поминають померлих. А від 40 покут прийшов і 40-денний піст перед Великоднем.
Дні, які йдуть після Чотиридесятниці, - Лазарева субота, Вербна неділя і шість днів Страсної седмиці - християни присвячують історіям земного шляху Христа - Воскресінню праведного Лазаря з Віфанії, Входу Господньому в Єрусалим, останнім проповідям Спасителя в храмі, Таємній вечері.
Сім тижнів – сім кіл Великого посту
Перша неділя Великого посту називається "неділя збірна". Це - час початку танення снігу, принаймні сподівань на його танення, тому говорять: "Неділя збір - тече вода з гір".
Перший день Великого посту - "Чистий понеділок". У цей день було прийнято чистити будинок від "духу Масниці" і ходити в лазню, щоб вступати у Великий піст очищеними духовно і тілесно. А ще його називають Жилавим понеділком. Цього дня не готують гарячих страв, а печуть коржі з житнього тіста. Ними і водою часто і обмежується понеділкова трапеза християн.
В першу суботу Великого посту збиралися до церкви, приносили з собою хліб, коливо й мед і замовляли велику панахиду по рідних-небіжчиках. Цей звичай називався "давати мисочку". Виходячи з церкви, християни "знаменувалися" - цілували хрест чи ікону, бо "хто без благословення і знаменування піде з церкви геть - то все одно, як і не був у церкві". Ті, що постили в цей день і дотрималися всіх правил, називаються "спасенниками". Кожен, хто говів, повинен піти на вечірню, і "віднести причастя". Якщо ж хтось не піде, про нього кажуть: "Він причастя вкрав!"
Четвертий тиждень Великого посту - "середохресний". В середу на цьому тижні - свято хреста. В цей день господині пекли "хрести" з маком і змащували їх медом. Частину "хрестів" зберігали на час сівби.
Шоста субота - Вербна або Лазарева на честь воскресіння праведного Лазаря. Це свято дітей. Під час церковного обходу на вечірні діти носили вербу; у кого була найбільша гілка верби, той відчував себе щасливим.
У давнину в Україні побутував звичай ходити із церкви до церкви, несучи із собою посвячене гілля верби. В цих походах активну участь брали вихованці духовних шкіл "бурсаки". Цей звичай широко побутував на Київщині ще в першій половині XIX століття.
Останній тиждень перед Великоднем називають Великим, Страсним або Чистим. На цьому тижні віруючі люди дотримуються посту так само суворо, як і в перший тиждень.
Чистий четвер — день весняного очищення. Християни прибирали оселі, сади, городи до свята. Важливо було помитися і помити дітей, щоб очистися від хвороб і щоб вони не чіплялися. Увечері в церкві відправлялися "Страсті" - утреня, під час якої вірні у храмі стоять із запаленими свічками. Люди намагались донести страсну свічку додому так, щоб вогонь не згас.
Велика або Страсна П'ятниця – великий день для вірян. Цього дня нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви. Не можна ні шити, ні плести, ні рубати дрова, а також співати та веселитися.
У Великодню суботу роблять крашанки або писанки (подекуди це роблять у п'ятницю), печуть паски. Кожен регіон має свої традиції писанкарства, береже і пишається ними. Писанки – мистецтво, яким славиться наш народ.
На Великдень до заутрені всі йдуть до церкви. Після святкової літургії освячуються крашанки, писанки, паски, скоромна їжа, лунає "Христос Воскрес!" і відлунює "Воістину Воскрес!". Затим родини вдома збираються за святковим столом і розговляються, тобто знімають із себе всі обмеження.
Велика мета Великого посту
Християни обмежують себе в піст не тому, що так хоче Бог. Мета посту - перемога духу над плоттю, укріплення духу, звільнення від спокус, це створення особливого стану фізичної природи людини, у першу чергу з метою її духовного оновлення. Тому що порожнечу, яка виникає відреченням від недобрих спокус, треба заповнити духом любові і благочестя. Не означає лише чистоту тіла, а й чистоту думок. Святий Максим Сповідник говорив: "Не їжа зло, а чревоугоддя".
За матеріалами Інтернету!
