Є люди, що не роблять помилок. Це ті, за кого думають інші.
Хенрік Ягодзіньський
У питаннях із створенням вчительського портфоліо є трохи не так. Наші вчителі не знають що таке портфоліо, як і органи управлінь, і ще гірше, органи управлінь не знають навіщо вчителям це потрібно робити.
Звідси є кардинально різні уявлення та вказівки з управлінь щодо цього дива заморського: “Портфоліо вчителя”
За час підготовки вебінару та міні-тренінгу по складанню портфоліо вчителя, я передивилася дуже багато портфоліо вчителів, створених ними для атестації. Виділю п’ять головних помилок при с творенні портфоліо.
Помилка перша: не знаємо для чого, або нема мети
Стандартна помилка – не визначена мета. Портфоліо створюється НЕ з метою протестувати знання вчителя з нормативної бази чи зі знань і умінь цитувати підручник з педагогіки. Хоча саме це намагаються зробити деякі управління, змушуючи замість портфоліо переписувати цілі томи нормативів, забуваючи, що навіть користь від переписування на сьогодні сумнівна, з появою можливості скопіювати і вставити.
Мета створення портфоліо є одна – зібрати результати робіт вчителя і його особисті розробки, які демонструють майстерність та професійний рівень.
Майстерність та професіоналізм НЕ ДЕМОНСТРУЮТЬ гучні гасла, кредо чи принципи, за якими працює вчитель. І не варто це писати в портфоліо взагалі.
Помилка друга: освіта та сертифікати видаються за доказ професійного рівня
Навіть декілька дипломів не дає гарантії хорошого спеціаліста, тим більше вчителя. не треба переоцінювати важливості дипломів та сертифікатів. Яка користь від водійського посвідчення, якщо людина не сідає за кермо, окрім під час навчання та здачі екзамену?
Дипломи та сертифікати показують ПОТЕНЦІАЛ людини, на що вона ЗДАТНА, і не показують її професійну майстерність.
В портфоліо дипломи та сертифікати повинні бути. Але їх роль сильно переоцінена, тому достатньо тільки переліку.
Помилка третя: Зосередженість на процесі, а не на результаті
Намагання видати УЧАСТЬ за професійний рівень, не показуючи результати.
Вчителі показують участь в конкурсах, участь в засіданнях МО, участь в семінарах, не деталізуючи: що саме вони робили в рамках заходу. Не мають жодного підтвердження (наприклад, відеозапису) чи відгуку.
Участь в конкурсах – не є результатом.
Участь – є процесом.
Наприклад, під час музичного концерту, конферанс’є не перелічує ВСІХ конкурсів, в яких вбрав участь актор (співак, музикант). Називає лише ті, в яких він переміг (лауреат чи дипломант).
Тільки перемоги в конкурсах – є показником майстерності актора, а не участь в них.
Аналогічно, тільки перемоги (лауреат чи дипломант) в професійних конкурсах вчителя є показником професійного рівня, а не участь в них.
Зовсім по-іншому виглядає участь, якщо вона не принесла результатів (немає виграшу чи диплому), але зафіксована на відео. В такому випадку вчитель може покласти в портфоліо вдалий виступ, як фрагмент, демонструючий майстерність.
На жаль, мало кому з педагогів приходить в голову зняти на відео власний виступ на МО, виступ на семінарі, участь в конкурсі (хоча б на мобільний телефон).
Як приклад, на недавньому семінарі, який я проводила, я звернула увагу колег про обов’язкову відео-фіксацію всіх моїх виступів. Істотний відсоток колег дуже сильно здивувалися і навіть, були трохи обурені тим, що це і їм варто робити. Тут були і закиди в нескромності, закиди в слідкуванні та “ковпаку КДБ” та інші подібні речі (які тільки демонструють технологічну відсталість вчителів).
Помилка четверта: за професійний рівень показуються справи, які входять в щоденні обов’язки вчителя.
Наприклад: проведені відкриті уроки тощо.
Без виконання цих обов’язків вчитель просто не буде відповідати посаді взагалі. Це не є показником професійного рівня. Це є показником відповідності посади.
Помилка п’ята: відсутність відгуків.
Відгуки про роботу вчителя взагалі у нас ніколи не беруться і у нас взагалі нікому це не приходить в голову.
Відгуки, в тому числі і відео-відгуки, про виступи, про уроки, про доповіді на МО, на семінарах чи конференціях тощо – це є результат роботи.
Тільки відгуки треба брати не у подруг чи колег, їх треба брати у учнів, батьків, відвідувачів семінару, слухачів доповіді на МО.
Помилка шоста. Пасивна позиція вчителя щодо власного портфоліо.
Вчитель підходить до створення портфоліо -як до зовнішньої необхідності, а не як для самоконтролю.
Відношення до власного портфоліо, як до “контрольної роботи” для перевіряючого (зовнішній чинник) ніколи не здатен дати повну картину професійного рівня будь-якого працівника.
Проактивний підхід до створення (і ведення) портфоліо :
- узагальнення зробленого за період (найкраще за семестр, вищий пілотаж – за місяць)
- підведення підсумку здійснення власних планів за період (місяць, семестр, рік)
- фіксації свого професійного рівня самим собою, для постановки нових цілей.
Створення портфоліо кожним вчителем не повинне бути простим передруком нормативів чи підручників, повторенням красивих гасел, переліком дипломів чи участю без відео-підтвердження та відгуків.
До створення портфоліо необхідно підходити проактивно, як до накопичувача перемог і здобутків, результатів і досягнень, задля особистого проектування свого професійного росту
Немає коментарів:
Дописати коментар