Легенда про сніг і зиму

    Це було так давно. В той час коли землю висвітлювало чисте безхмарне сонце. І дощ лише іноді опускав свої холодні сутінки. На землі панувала любов і спокій. У той час жив на землі прекрасний принц на ім'я Сніг. Його очі були небесного кольору, а срібні волосся принца спадало на плечі. Його замок був витканий зі світла. А в саду росли ніжні як дотик вітру троянди. Одного разу молодий принц пішов у ліс, що б помилуватися ранковою зорею. Він присів під деревом і заплющив очі, прислухаючись до пташині трелі. Раптом його спокій перервала прекрасна пісня. Голос звучав як тисячі дзвіночків зливаються в один чарівний звук.

Введення в храм Пресвятої Богородиці

Празник, який розповідає про дитинство Пресвятої Богоматері, — це празник Введення в храм. Святкуємо його 4 грудня. Празник має назву «Вхід у храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії» та відкриває нам  деякі таємниці  дитячих років Пречистої Діви Марії, Її виховання у святині та Її приготування до найвищої гідності — бути Матір’ю Божого Сина.

ІСТОРІЯ ПРАЗНИКА

Цей празник заснований на традиціях Церкви й на апокрифічних книгах. Із цих джерел дізнаємося, що батьки Пречистої Діви Марії, будучи бездітними, дали обіцянку в разі народження в них дитини віддати її на службу Богу в Єрусалимський храм.

Початок Різдвяного посту

"Не жертви хочу, а милости..." 

     28 листопада розпочинається Різдвяний піст, який  випереджає собою свято Різдва Христового і називається також «Пилипівкою», бо починається після 27 листопада - дня пам'яті апостола Пилипа. 

Різдвяний піст є прекрасним часом для кожного з нас, щоб ми як християни, ті, які прагнуть жити згідно з навчанням Господа нашого Ісуса Христа, могли глибше заглянути в своє серце. Заглянути, аби очистити його від бруду гріха і пороків, відчинити двері нашої душі, щоб Бог міг заново поселитись і мешкати в нас. Піст дає можливість усвідомити, що невпинно маємо потребу в очищенні і що при розсіяності життя завжди треба прагнути постом і милостинею викорінювати гріх, який примножується тлінністю тіла та нечистотою бажань.

8 листопада – Святого Дмитрія великомученика

“Прийдіть усі вірні, зійшовшися, похвалімо Христового борця і мужнього світоча Дмитрія” 

Сьогодні, 8 листопада Церква вшановує честь одного з найвидатніших святих - Святого Дмитрія Солунського Мироточця. Хто ж він - Святий Дмитрій? У грецькому місті Солуні в третьому столітті жив воєвода (губернатор). Він і його дружина ісповідували Віру Христову, яку за того часу жорстоко переслідували погани, Господь Бог обдарував їх одним сином, якого при Св. Хрещенні назвали Димитрієм і дали йому зразкове християнське виховання. По смерти своїх батьків, вирісши на поважну людину, був він покликаний римським іператором Максиміліяном на становище намісника міста Солуня. 

Осінні прикмети

В Е Р Е С Е Н Ь

Вересень — рум’янець року.

Садок у вересні, що кожух у січні.
Вересень студений, але ситий.
Як вереснів, то й дощик сіє.
У вересні одна ягода, і та — гірка горобина.
Серпень страву готує, а вересень її до столу подає.
У доброго хазяїна восени й соломина не пропаде.
Вересневий час — сім погід у нас.
Багато жолуддя — на холодну зиму і врожайне літо.

Україна відзначає День Захисника

Сьогодні, 14 жовтня, всі українці відзначають героїчне національне свято - День Захисника України. З 1999 року свято Покрови відзначається як День українського козацтва. Крім того святкується день УПА, бо вважається, що Українську повстанську армію було створено на Покрову у 1942 році. Цього року гаслом Дня захисника України стане «Сила нескорених».

Згідно з Указом Президента України № 806/2014 від 14-го жовтня 2014-го року в Україні, з метою вшанування мужності і героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій та перемог українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві і на підтримку ініціативи громадськості, встановлено нове свято — «День захисника України», яке тепер відзначається щорічно 14-го жовтня, в день одного з великих православних свят запорізьких козаків — «Козацька Покрова» («Покров Пресвятої Богородиці»).

Цим же Указом визнається таким, що втратив чинність попередній Указ Президента України від 23-го лютого 1999-го №202 (про відзначення 23 лютого Дня захисника Вітчизни).

З 2015 року День захисника України є державним святом і неробочим днем.

З Інтернету

Покрова Пресвятої Богородиці та День українського козацтва

Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду — льодом, а дівчат — шлюбним вінцем.

Покрова — християнське свято, шановане у православному світі й зокрема в Україні, Це свято пов’язане з ім’ям святого Андрія. Коли місту загрожувала сарацинська навала, святий Андрій під час молитви побачив у небі Пресвяту Діву Марію, яка розкрила над християнами свій омофор (покров). Таке заступництво Богородиці додало сил візантійцям, і вони дали достойну відсіч чужинцям.

В Україні свято Покрови набуло широкої популярності. Божа Матір Покрова вважалася покровителькою запорозьких козаків. Головним храмом на Січі був Покровський, і престольне (храмове) свято відзначали відповідно 14 жовтня. 

"Свято скромних, але достойних людей"

Професія вчителя- від Бога , усі інші - від учителя!

Лише той Учитель, хто живе так, як навчає.
Г. Сковорода

Учитель - це не той, хто допомагає тобі закінчити школу, а той, хто допомагає тобі почати власне життя.
С. Вакарчук

Учителю наш! На життєвій дорозі

Хай щастя завжди супроводжує Вас, 

Хай радість чекає уже на порозі, 

Хай всі починання у добрий лиш час. 

В день вчителя ми вам вклоняємось низько, 

І щире спасибі ми кажемо вам, 

Душею ви з нами, ви поряд, ви близько, 

Знання ви і серце даруєте нам!

14 серпня – Медовий Спaс, Маковія.

Ось і літо відлітає,
Першим медом пригощає,
Радість хай не відпускає,
Стіл урочистий накриває!
Хай несе благословення
Перший Спас, Медовий Спас,
І відмінним настроєм
Нагородить нехай вас!

Низку серпневих Спасів відкриє Медовий, він же Маковий, або Спас на воді. Це свято відзначається 14 серпня. У храмах заведено освячувати мед нового збору, свіжий мак, квіти й плоди нового врожаю. На цей день припадає й початок Успенського посту, який триватиме до 27 серпня.

Перший Спас: історія свята

За церковним календарем цей день називається Походження Чесних Древ Живoтвоpящого Хреста Господнього. Згідно з переказами, колись в Константинополі бушyвала стpaшна епiдeмія. І нібито саме в цей день з храму Святої Софії винесли частинку хреста, на якому був рoзn’ятuй Ісус, щоб нею освятити воду в водоймах. І саме після цього епiдемiя в місті закінчилася.

У цей день освячують воду в річках і джерелах, яка після цього вважається священною. Саме тому Медовий Спас ще називають Мокрим. Назва Спaс пов’язана і з Ісусом Христом — Спаcителем.

Традиція свята Медового Спаса

На Медовий Спас у храмах заведено освячувати мед нового збору, свіжий мак, квіти і плоди нового врожаю. Також у це свято печуть пряники та іншу випічку з медом і маком, пісні млинці.

У храмах у цей день освячують ще й воду, яка після цього нібито набуває цiлющих властивостей, захищаючи від хвoроб й приcтріту.

На Перший Спас заведено ходити до церкви й молитися. Вважається, що в цей день відпускаються всі жіночі гpiхи.

Що святять у церкві на Медовий Спас:

У цей день в храмі заведено святити мак, букети з польових квітів, мед або стільники, воду.

Букети з трав та квітів, зібрані для освячення в церкві, називають “маковійчиками”.

Що не можна робити на Маковія:

– влаштовувати гучних гулянок;

– голосно розмовляти;

– займатися прибиранням будинку;

– братися за важку роботу;

– сваpитися й лaятися;

– бажати комусь зла, адже воно може повернутися до вас;

– оскільки на цей день припадає початок посту, існують й заборони щодо їжі: можна вживати тільки неварену рослинну їжу – сирі фрукти і овочі, сухофрукти, горіхи, мед, хліб.

Трійця. Зелені свята

Трійця, Тройця - це церковне свято, яке відзначають у 8 неділю після Пасхи. Через те, що це свято припадає на 50-й день після Пасхи, церква називає його ще П’ятидесятницею. Увібравши в себе багато рис іудейської П’ятидесятниці, християнська Трійця приєднала й національні риси тих свят, з традиціями яких вона частково злилася. Так, в українців Трійця злилася із Зеленими Святами.

Зелені Свята перш за все - це свято перемагаючої весни на порозі літа, коли природа ніби святкує з людиною своє відродження.