«Без ялинки немає Різдва»
Раз у різдвяну ніч жалілася ялиця іншим деревам:
– Багато століть минуло вже від часу, як на хресті з мого дерева розп’яли лихі люди Господа, а я й досі не можу ніяк переболіти цього, що саме з мого дерева витесали ті злюки хреста. Згадка про це захмарює мені найясніші дні. І я стала зовсім понура, чорна задума обхопила мене. Вже не раз чула я, як люди говорили: « Ялинник такий понурий і страшний!»
– Багато століть минуло вже від часу, як на хресті з мого дерева розп’яли лихі люди Господа, а я й досі не можу ніяк переболіти цього, що саме з мого дерева витесали ті злюки хреста. Згадка про це захмарює мені найясніші дні. І я стала зовсім понура, чорна задума обхопила мене. Вже не раз чула я, як люди говорили: « Ялинник такий понурий і страшний!»