четвер, 30 вересня 2021 р.

Легенда про бібліотекаря

Було у батька три сини. Перед смертю він подарував кожному по книзі і звелів розпорядитися подарунком, як хто захоче, а ще - посадити на могилі батька по жолудю.

Поховали батька. Як він сказав, так і зробили. Старший син продав свою книгу і купив щось потрібне для господарства. Середній проставив на видне місце, як пам'ять про батька. А молодший взяв свою книгу і пішов до людей. Куди б він не заходив, в кожній хаті давав почитати батькову книгу або читав і розповідав сам. І люди були дуже вдячні юнакові, годували його, давали притулок на ніч. А коли бували у його селі, то обов'язково відвідували могилу його батька і дякували за хорошого сина, який за допомогою розумної книги подарував їм багато розумних думок і зробив добрішими їхні серця.

Пройшов час. Жолудь старшого сина згнив і пропав, середнього сина - дав кволий росток, який пожовтів і засох. А з жолудя молодшого сина почав рости молодий дубок, який перегнав берізки і сосни, пішов угору, розкинув назустріч небу і хмарам свої могутні гілки.
Багато весен і зим спливло по річці часу. Люди забули імена синів того батька. Але мудре насіння знань з мудрої батьківської книги дало міцні ростки. Ті знання передавалися з покоління в покоління, збагачувалися новими. Давно змінилося одне покоління іншим і тільки вічнозеленим залишається той дуб.
Така легенда - це легенда про юнака-бібліотекаря, який приніс людям знання. Його справа стала безсмертною.

«Цей дивний світ – бібліотека» !!!


               Бібліотека... Тиша.. Століття...
Тут книги розумні спокійно живуть
У тихій величній світлиці,
А двері широко відкриті ведуть
До знань золотої скарбниці.


Перші бібліотеки в Київській Русі почали відкриватися при церквах і монастирях після запровадження в 988 році християнства. Найбільшою і найбагатшою у той час була бібліотека Софії Київської, заснована у 1037 році Ярославом Мудрим. У цілому в бібліотеці налічувалося до 900 томів рукописних книг!!!

Книги, які виходили з майстерень Софійського собору, стали основою інших бібліотек, зокрема величезної бібліотеки Печерського монастиря, яка з кінця ХІ ст. стала найбільшим центром культурного життя Київської Русі.


Під час монголо-татарського нашестя книги загинули у війнах і пожежах. З тих часів збереглися лічені екземпляри бібліотеки Софії. Найвідоміші: Рейнське Євангеліє (яке донька Ярослава Мудрого Анна вивезла до Франції з Києва). На цій книзі приносили присягу французькі королі, а нині дають клятву президенти Франції, Остромирове Євангеліє (1056-1057), два Ізборники 1073 та 1076 рр.., Мстиславове Євангеліє XII ст.

У Західній Україні активний бібліотечний рух починається зі створення галицько-волинського князівства (приблизно з ХІІІ ст.). При дворі князя Володимира Васильковича - книжника і філософа - існувала величезна книжкова майстерня.

З появою книгодрукування в середині XV ст. відбуваються значні зміни у всьому європейському книговиданні і, звичайно, у бібліотечній справі. Значний розвиток бібліотеки набули в XVI ст., Великі книгосховища з'явилися при школах в Острозі й у Львові. У XVII ст. організована бібліотека Київської академії. У XVIII ст. значні бібліотеки мали заможні благородні пологи, козацька старшина, єпископи, монастирі, різні школи.

У другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. в Західній Україні, яка входила на той час до складу Австро-Угорщини, діяла мережа культурно-освітніх осередків «Просвіта». Це суспільство вже в 1914 мало по всьому краю 78 філій, 2944 читальні. У 1914-му власні читальні діяли в 75% українських населених пунктів Галичини, в 1939-му мережею філій та читалень «Просвіти» було охоплено 85% західноукраїнських земель.Сьогодні в Україні налічується близько 40 тисяч бібліотек. Серед провідних - Національна бібліотека імені України В.І. Вернадського, Національна парламентська бібліотека України, Державна бібліотека України для дітей, Державна історична бібліотека України та інші.





Шановні бібліотекарі!

У цей день професійного свята наше суспільство віддає данину шани подвижникам бібліотечної справи, людям, які присвятили своє життя служінню народу, книзі, знанням.

Сьогодні важко переоцінити роль цих культурно-просвітницьких осередків у збереженні та популяризації знань, накопичених людством, їх внесок у розвиток вітчизняної освіти, збагачення духовного потенціалу суспільства.

Задовольняючи наукові і культурні потреби громадян, бібліотеки забезпечують нерозривний зв’язок минулого і сьогодення, одержання повного огляду інформації зі світового простору, сприяють піднесенню інтелектуального рівня народу.

Бажаємо Вам, шановні працівники бібліотек, а також читачам, усім, хто любить і шанує книгу, доброго здоров’я, щасливих відкриттів непрочитаних сторінок і творчих успіхів для блага Української держави.



Контактна форма

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *