На Чорнобиль журавлі летіли

На Чорнобиль журавлі летіли,

З вирію вертались навесні,

Як сніжниця попелище біле

 Розвівалось в рідній стороні.

Там згоріли гнізда і гніздечка, 

 Поржавіла хвоя і трава,

Журавлина крихітна вервечка

Напиналась, наче тятева.

Не було ні стогону, ні крику,

Тільки пошум виморених крил. 

Журавлі несли печаль велику,

Наче тінь невидимих могил. 

Не спинились птиці на кордоні,

Де всякає атом у пісок. 

І дивився батько з-під долоні,

І ридала мати в небеса.

 Д.Павличко

Чорнобиль...Трагедія...Пам'ять...

Чи знаєш ти, світе,

Як сиво ридає полин,

Як тяжко, як тужно

Моєму народу болить!..

(Б.Олійник)

                                               

        26 квітня 1986 року. Чорною та гіркою увійшла ця дата в історію людства. На благодатній землі українського Полісся, майже в центрі Європи, за 110 км. від столиці України Києва, сталася аварія, яку обґрунтовано вважають найбільшою в світі техногенною і екологічною катастрофою.

...Ось вже 28 років ця невигойна рана ятрить українську землю. Чорнобильський смерч забрав життя багатьох людей, завдає шкоди здоров’ю мільйонів українців. Наслідки чорнобильської трагедії ще сотні літ відчуватимуть на собі майбутні покоління.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Вітаю зі світлим святом – Великоднем!

І зійде сонце, наче кругла паска,

Мов писанка, розквітне вся земля.
Радіймо, друзі, великодня казка
Гаївкою хай серце звеселя!
Співаймо, друзі, в великоднім колі
І Господа воскреслого молім,
Щоб обновивсь весною щастя й долі
Наш рідний край, наш дім.
Христос Воскрес!

Воістину Воскрес!

Великодні легенди

Великдень називається так тому, що в той час, коли жив Христос, сонце світило так яскраво і дні стояли такі довгі, що теперішніх днів треба сім зложити докупи, щоби був один тодішній, — такий був день великий. У давнину, за часів Христа, було, як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж наступної суботи ввечері.

А коли вороги розп'яли Христа, то дні поменшали і стали такі, як зараз. Тепер тільки царські ворота в церкві на свято Великодня стоять навстіж сім днів. Ось чому цей день і називається великим.

Великдень (текст диктанту)

     Яка це добра й світла година, коли село йде на Великдень до церкви! Вийнято зі скринь і шаф найкращий одяг, а для нас він таки найкращий у світі. Вишивані сорочки та блузи, на яких барвляться квіти й чарують око предивні візерунки,вишивані кептарики, брилики на хлопчиках, віночки й стрічки на дівчатках. І все це нове, одягнуте сьогодні вперше, бо цілий рік готувалося до Великодня. Сплетені з лози й роз­мальовані майстровими руками кошики, прикрашені виши­ваними рушниками. Усе чисте й біле, як цей світ, чекає на себе краплі свяченої води. 

Володимир Сапон. «Моя Шевченкіана»

До книжки письменника Володимира Сапона «Моя Шевченкіана» ввійшли і художні твори, і публіцистичні матеріали.

Це, зокрема оповідання «Така твоя доля, Тарасе…», в якому йдеться про перебування Тараса Шевченка в Седневі біля Чернігова.

Чернігівщиною «дишуть» і шевченкознавчі розвідки «Наш отаман Гамалія...» і «Гусар із козацького гніздов’я», а також краєзнавчі студії «П’ять днів у Ніжині», «Тарасова Масляна», «Дві седнівські весни», «Шкода того барвіночка…» (про останнє кохання Тараса Шевченка до Ликери Полусмак) та інші, рецензії.

Книжка ілюстрована малюнками та портретами Шевченка, а на обкладинці вміщено фрагмент картини чернігівця, народного художника України Анатолія Шкурка «Тарас Шевченко в Седневі».

Фільм про Шевченка «Ген свободи» побачили у 14 країнах

Документальну стрічку до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка «Ген свободи» виробництва Національної телекомпанії України показали в багатьох країнах світу. Зокрема, стрічку про Кобзаря побачили у Португалії, Данії, Грузії, Саудівській Аравії, Узбекистані, Швейцарії, Малайзії, Вірменії, Лівані.

«Така широкомасштабна просвітницька акція спрямована на популяризацію української культури в інших країнах. 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка стало тією датою, яка об’єднала українців по всьому світу, тому телекомпанія запропонувала дипломатичним установам показати документальний фільм про Тараса Шевченка», – розповіла заступник генерального директора НТКУ з питань міжнародного співробітництва Вікторія Романова.

Документальний фільм «Ген свободи» присвячено маловідомим сторінкам життя Тараса Шевченка. Його автори розмірковують над тим, що спонукає інші народи світу досі ставити пам’ятники Великому Кобзареві, адже на сьогодні у світі налічується понад тисяча пам’ятників Тарасові Шевченку.

Легенда про вишню

Жила колись на Україні одна родина. Чоловік козакував при потребі, а відтак сіяв на зимівнику хліб. Жінка була йому до помочі і доглядала за дітьми, бо було за ким. Дав їм Бог п’ятеро синів і одну дочку. Зіп’ялися на ноги господарі, добралися до якогось там достатку. Милувалися у вільну хвилину обоє своєю донечкою-писанкою і синами-соколами. Обминало їх обійстя нещастя, бо хатина ховалася у глибокому байраку та й гострі шаблі й стріли батька та його синів завжди були на сторожі. Та людське щастя у руках Божих… 

День прапора у Львові

У четвер у Львівській міській раді відбудеться урочисте засідання з нагоди відзначення 24-ї річниці підняття національного синьо-жовтого прапора над міською Ратушею. 

Почесним «учасником» засідіння буде саме прапор-свідок подій 1990 року. У Велику сесійну залу міськради прапор внесуть ліцеїсти. Засідання розпочнеться з спільної молитви, після чого з вітальним словом виступлять почесні гості засідання. Також хор «Гомін» виконає Гімн України у повній версії.

Завершаться урочистості церемоніальним підняттям прапора над вежею міськради,у якому візьмуть участь депутати попередніх скликань і учні львівських шкіл.

До слова, історичне рішення підняти синьо-жовтий прапор на будівлі міської Ратуші було прийнято 3 квітня 1990 року на сесії Львівської міської ради депутатами першого демократичного скликання під головуванням Богдана Котика.