четвер, 30 вересня 2021 р.

«Цей дивний світ – бібліотека» !!!


               Бібліотека... Тиша.. Століття...
Тут книги розумні спокійно живуть
У тихій величній світлиці,
А двері широко відкриті ведуть
До знань золотої скарбниці.


Перші бібліотеки в Київській Русі почали відкриватися при церквах і монастирях після запровадження в 988 році християнства. Найбільшою і найбагатшою у той час була бібліотека Софії Київської, заснована у 1037 році Ярославом Мудрим. У цілому в бібліотеці налічувалося до 900 томів рукописних книг!!!

Книги, які виходили з майстерень Софійського собору, стали основою інших бібліотек, зокрема величезної бібліотеки Печерського монастиря, яка з кінця ХІ ст. стала найбільшим центром культурного життя Київської Русі.


Під час монголо-татарського нашестя книги загинули у війнах і пожежах. З тих часів збереглися лічені екземпляри бібліотеки Софії. Найвідоміші: Рейнське Євангеліє (яке донька Ярослава Мудрого Анна вивезла до Франції з Києва). На цій книзі приносили присягу французькі королі, а нині дають клятву президенти Франції, Остромирове Євангеліє (1056-1057), два Ізборники 1073 та 1076 рр.., Мстиславове Євангеліє XII ст.

У Західній Україні активний бібліотечний рух починається зі створення галицько-волинського князівства (приблизно з ХІІІ ст.). При дворі князя Володимира Васильковича - книжника і філософа - існувала величезна книжкова майстерня.

З появою книгодрукування в середині XV ст. відбуваються значні зміни у всьому європейському книговиданні і, звичайно, у бібліотечній справі. Значний розвиток бібліотеки набули в XVI ст., Великі книгосховища з'явилися при школах в Острозі й у Львові. У XVII ст. організована бібліотека Київської академії. У XVIII ст. значні бібліотеки мали заможні благородні пологи, козацька старшина, єпископи, монастирі, різні школи.

У другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. в Західній Україні, яка входила на той час до складу Австро-Угорщини, діяла мережа культурно-освітніх осередків «Просвіта». Це суспільство вже в 1914 мало по всьому краю 78 філій, 2944 читальні. У 1914-му власні читальні діяли в 75% українських населених пунктів Галичини, в 1939-му мережею філій та читалень «Просвіти» було охоплено 85% західноукраїнських земель.Сьогодні в Україні налічується близько 40 тисяч бібліотек. Серед провідних - Національна бібліотека імені України В.І. Вернадського, Національна парламентська бібліотека України, Державна бібліотека України для дітей, Державна історична бібліотека України та інші.





Шановні бібліотекарі!

У цей день професійного свята наше суспільство віддає данину шани подвижникам бібліотечної справи, людям, які присвятили своє життя служінню народу, книзі, знанням.

Сьогодні важко переоцінити роль цих культурно-просвітницьких осередків у збереженні та популяризації знань, накопичених людством, їх внесок у розвиток вітчизняної освіти, збагачення духовного потенціалу суспільства.

Задовольняючи наукові і культурні потреби громадян, бібліотеки забезпечують нерозривний зв’язок минулого і сьогодення, одержання повного огляду інформації зі світового простору, сприяють піднесенню інтелектуального рівня народу.

Бажаємо Вам, шановні працівники бібліотек, а також читачам, усім, хто любить і шанує книгу, доброго здоров’я, щасливих відкриттів непрочитаних сторінок і творчих успіхів для блага Української держави.



четвер, 28 січня 2021 р.

День пам'яті Героїв Крут


І згадую чомусь я мимоволі
Великих лицарів своїх; 

Лежать вони покинутими в полі
І без хрестів могили їх.
О.Олесь

   
29 січня вшановуємо пам'ять героїв Крут. 103 роки тому молоді захисники щойно посталої Української Народної Республіки власною кров'ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху.

22 січня - День Соборності України



«Богоматір-Берегиня 
береже вічний вогонь 
соборної України» 
(Зореслава Коваль) 
...І обнялися береги Одного, вічного народу...

22 січня 2021 року в Україні відзначатиметься 102-га річниця ухвалення Універсалу Директорії про Злуку Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки в єдину державу. Ця подія увійшла в історію як День Соборності України, що уособлює віковічні прагнення нашого народу до об’єднаності, цілісності та неподільності.

понеділок, 4 травня 2020 р.

Особисті досягнення на порталі "Всеосвіта. Спільнота активних освітян"

Карантин НЕ канікули! Працювала від 16 березня і точно ще буду до дня народження))) адже  братиму участь у вебінарах протягом травня. 
Дякую "Всеосвіті" за досвід. Особлива подяка п.Лесі Литвиненко!









субота, 2 травня 2020 р.

Диктант про Львів

Сучасний Львів


  У сучасній незалежній Україні древній Львів є найбільшим економічним і культурним центром західного регіону країни. Своєму швидкому соціально-економічному розвитку з перших днів його існування Львів завдячує вигідному географічному положенню, що зумовлюється стратегічним розташуванням міста в регіоні Розточчя (водоподіл Балтика — Чорне море).

  Це сприяло інтенсивному розвитку торгівлі й ремесел ще в середньовічному Львові. Тепер його населення налічує понад 830 тисяч чоловік. Місто знаходиться на перетині важливих транспортних артерій, що сполучають Україну з країнами Східної та Західної європи. Це створює всі можливості для розвитку інфраструктури, що сприяло б становленню привабливого туристично-бізнесового іміджу міста. У Львові добре розвинена економічна база з такими провідними галузями, як машинобудівна, приладобудівна, хімічна, легка, скляна, фарфорова, деревообробна, поліграфічна та туризм. Львів — місто високої культури, відоме талановитими митцями, творчими спілками й організаціями, театральними та художніми колективами, музеями та бібліотеками. У місті діє 9 театрів, 20 музеїв, 119 бібліотек, картинна галерея, філармонія, зал органної музики, цирк.



(З газети; 149 сл.)

Казка про Львів

Львів - незвичайне місто. Навіть оповитий дощем, кожного гостя він манить чимось незбагненним, що ховається у його древніх мурах. Блукаючи старими львівськими вулицями, мимоволі поринаєш у світ їх кам’яних легенд. Недарма Львів ще називають містом легенд – ледь не кожен будинок у ньому має свою таємницю. Виникає нестримне бажання повернутися сюди знову, у це загадкове місто левів…

Невідомі легенди Львова


Кажуть, Львів, або як його ще називають Лемберг, своєю атмосферою нагадує Прагу, Відень або Краків. Це місто, в якому кожна вуличка, кожен камінчик зберігає свою легенду. А його величне ім’я розповідає про насичену історію міста. 

Легенда стародавнього Лемберга 




Відповідно до старих літописах, Львів заснував і назвав на честь свого сина Льва Даниловича князь Данило Галицький. Однак львів’яни люблять розповідати іншу романтичну легенду про походження свого міста. Давним-давно на місці майбутнього Львова, у високих гір тулилися маленькі села. Гори покривали великі ліси, де селяни могли успішно ховатися від набігів ворогів. Але одного разу відвернулася від них удача – стали пропадати люди. З’ясувалося, що їх краде цар звірів – лев. Він підстерігає тих, хто насмілюється поодинці ходити по лісі, ударом могутньої лапи глушить і з’їдає у своїй печері. Паніка охопила всі села в окрузі.
Одного разу в корчмі з’явився хоробрий лицар, який пообіцяв убити хижака. Він попросив скувати йому меч і лати такої міцності, щоб жодна сила не змогла зламати або зігнути їх. День і ніч безперервно працювали сільські ковалі, але марно. Здавалося, що зла доля невідворотня. Про цю біду дізнався якийсь мандрівник, який заблукав і зайшов підкріпитися в корчму біля кузні. Він сказав, що знає, як перемогти звіра. Нехай всі юні дівчата вколють голками мізинець і крапнуть по дві-три краплі крові до загального чану, куди потрібно буде занурити зброю і лати. Селянки так і зробили. І левові ікла й пазурі нічого не змогли зробити з зачарованими обладунками. Тоді лицар відрубав чарівним мечем голову лютому і кровожерному леву, а потім посадив її на меч і показав людям кажучи: «Ви вільні!» З тих пір гору, де сталася ця історія, прозвали горою Лева, а місто, що виріс під горою – Львів. Була ця історія насправді, чи це просто вигадки люду достеменно невідомо. А те що Львів місто яке зачаровує всякого, хто бодай раз побував тут, не відворотній факт. Вулички, бруківка, Ратуша, кнайпи, кав’ярні – це все створює певну, притаманну лише Львову, атмосферу.

Контактна форма

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *