8 листопада – Святого Дмитрія великомученика

“Прийдіть усі вірні, зійшовшися, похвалімо Христового борця і мужнього світоча Дмитрія” 

Сьогодні, 8 листопада Церква вшановує честь одного з найвидатніших святих - Святого Дмитрія Солунського Мироточця. Хто ж він - Святий Дмитрій? У грецькому місті Солуні в третьому столітті жив воєвода (губернатор). Він і його дружина ісповідували Віру Христову, яку за того часу жорстоко переслідували погани, Господь Бог обдарував їх одним сином, якого при Св. Хрещенні назвали Димитрієм і дали йому зразкове християнське виховання. По смерти своїх батьків, вирісши на поважну людину, був він покликаний римським іператором Максиміліяном на становище намісника міста Солуня. 

Осінні прикмети

В Е Р Е С Е Н Ь

Вересень — рум’янець року.

Садок у вересні, що кожух у січні.
Вересень студений, але ситий.
Як вереснів, то й дощик сіє.
У вересні одна ягода, і та — гірка горобина.
Серпень страву готує, а вересень її до столу подає.
У доброго хазяїна восени й соломина не пропаде.
Вересневий час — сім погід у нас.
Багато жолуддя — на холодну зиму і врожайне літо.

Україна відзначає День Захисника

Сьогодні, 14 жовтня, всі українці відзначають героїчне національне свято - День Захисника України. З 1999 року свято Покрови відзначається як День українського козацтва. Крім того святкується день УПА, бо вважається, що Українську повстанську армію було створено на Покрову у 1942 році. Цього року гаслом Дня захисника України стане «Сила нескорених».

Згідно з Указом Президента України № 806/2014 від 14-го жовтня 2014-го року в Україні, з метою вшанування мужності і героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій та перемог українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві і на підтримку ініціативи громадськості, встановлено нове свято — «День захисника України», яке тепер відзначається щорічно 14-го жовтня, в день одного з великих православних свят запорізьких козаків — «Козацька Покрова» («Покров Пресвятої Богородиці»).

Цим же Указом визнається таким, що втратив чинність попередній Указ Президента України від 23-го лютого 1999-го №202 (про відзначення 23 лютого Дня захисника Вітчизни).

З 2015 року День захисника України є державним святом і неробочим днем.

З Інтернету

Покрова Пресвятої Богородиці та День українського козацтва

Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду — льодом, а дівчат — шлюбним вінцем.

Покрова — християнське свято, шановане у православному світі й зокрема в Україні, Це свято пов’язане з ім’ям святого Андрія. Коли місту загрожувала сарацинська навала, святий Андрій під час молитви побачив у небі Пресвяту Діву Марію, яка розкрила над християнами свій омофор (покров). Таке заступництво Богородиці додало сил візантійцям, і вони дали достойну відсіч чужинцям.

В Україні свято Покрови набуло широкої популярності. Божа Матір Покрова вважалася покровителькою запорозьких козаків. Головним храмом на Січі був Покровський, і престольне (храмове) свято відзначали відповідно 14 жовтня. 

"Свято скромних, але достойних людей"

Професія вчителя- від Бога , усі інші - від учителя!

Лише той Учитель, хто живе так, як навчає.
Г. Сковорода

Учитель - це не той, хто допомагає тобі закінчити школу, а той, хто допомагає тобі почати власне життя.
С. Вакарчук

Учителю наш! На життєвій дорозі

Хай щастя завжди супроводжує Вас, 

Хай радість чекає уже на порозі, 

Хай всі починання у добрий лиш час. 

В день вчителя ми вам вклоняємось низько, 

І щире спасибі ми кажемо вам, 

Душею ви з нами, ви поряд, ви близько, 

Знання ви і серце даруєте нам!

14 серпня – Медовий Спaс, Маковія.

Ось і літо відлітає,
Першим медом пригощає,
Радість хай не відпускає,
Стіл урочистий накриває!
Хай несе благословення
Перший Спас, Медовий Спас,
І відмінним настроєм
Нагородить нехай вас!

Низку серпневих Спасів відкриє Медовий, він же Маковий, або Спас на воді. Це свято відзначається 14 серпня. У храмах заведено освячувати мед нового збору, свіжий мак, квіти й плоди нового врожаю. На цей день припадає й початок Успенського посту, який триватиме до 27 серпня.

Перший Спас: історія свята

За церковним календарем цей день називається Походження Чесних Древ Живoтвоpящого Хреста Господнього. Згідно з переказами, колись в Константинополі бушyвала стpaшна епiдeмія. І нібито саме в цей день з храму Святої Софії винесли частинку хреста, на якому був рoзn’ятuй Ісус, щоб нею освятити воду в водоймах. І саме після цього епiдемiя в місті закінчилася.

У цей день освячують воду в річках і джерелах, яка після цього вважається священною. Саме тому Медовий Спас ще називають Мокрим. Назва Спaс пов’язана і з Ісусом Христом — Спаcителем.

Традиція свята Медового Спаса

На Медовий Спас у храмах заведено освячувати мед нового збору, свіжий мак, квіти і плоди нового врожаю. Також у це свято печуть пряники та іншу випічку з медом і маком, пісні млинці.

У храмах у цей день освячують ще й воду, яка після цього нібито набуває цiлющих властивостей, захищаючи від хвoроб й приcтріту.

На Перший Спас заведено ходити до церкви й молитися. Вважається, що в цей день відпускаються всі жіночі гpiхи.

Що святять у церкві на Медовий Спас:

У цей день в храмі заведено святити мак, букети з польових квітів, мед або стільники, воду.

Букети з трав та квітів, зібрані для освячення в церкві, називають “маковійчиками”.

Що не можна робити на Маковія:

– влаштовувати гучних гулянок;

– голосно розмовляти;

– займатися прибиранням будинку;

– братися за важку роботу;

– сваpитися й лaятися;

– бажати комусь зла, адже воно може повернутися до вас;

– оскільки на цей день припадає початок посту, існують й заборони щодо їжі: можна вживати тільки неварену рослинну їжу – сирі фрукти і овочі, сухофрукти, горіхи, мед, хліб.

Трійця. Зелені свята

Трійця, Тройця - це церковне свято, яке відзначають у 8 неділю після Пасхи. Через те, що це свято припадає на 50-й день після Пасхи, церква називає його ще П’ятидесятницею. Увібравши в себе багато рис іудейської П’ятидесятниці, християнська Трійця приєднала й національні риси тих свят, з традиціями яких вона частково злилася. Так, в українців Трійця злилася із Зеленими Святами.

Зелені Свята перш за все - це свято перемагаючої весни на порозі літа, коли природа ніби святкує з людиною своє відродження.

Увага!!!! Зміни!!!!Програма зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури 2020 року

"Дайте мені музей, і я заповню його" (Пабло Пікассо)

Там, за вікном нуртує сьогодення,
А тут, де тиша ніби вкопана стоїть,
По-своєму святкові і буденні
"Законсервовані" миттєвості століть.
Щоб ми могли своє вчорашнє знати.
Мов книгу знань, щоб погортали час,
Довірливо очима експонатів
Минуле наше дивиться на нас...

18 травня музейні працівники всього світу відзначають своє професійне свято.

Міжнародний день музеїв з’явився в календарі в 1977 році, коли на черговому засіданні ICOM (International Council of Museums - Міжнародна рада музеїв) була прийнята пропозиція  про встановлення цього свята. І з 1978 року цей день відзначається щорічно більш ніж у 150 країнах.

За словами Жака Перо, президента ICOM, «музеї повинні зайняти місце в серці суспільства і бути відкритими громадськості. Розвиток наших установ залежить у великій мірі від допомоги громадськості, і ми повинні запропонувати їй можливість підтримати наші цілі і взяти участь в нашій роботі. Таким чином, необхідно, щоб музеї та суспільство працювали разом, в дусі творчості та інновацій ».

Прийнято вважати, що через музеї суспільство висловлює своє ставлення до історико-культурної спадщини, і з цим важко не погодитись. Збираючи і зберігаючи пам’ятки матеріальної і духовної культури, вони ведуть велику науково-освітню та освітньо-виховну роботу.

 Ознайомтеся з музеями Львова та програмою заходів до Міжнародного дня музеїв у нашому місті.

З Інтернету

Легенда про вишиванку

        Ми, українці, з гордістю носимо вишиту сорочку. Українська вишиванка є найкращим та найдорогоціннішим подарунком чи сувеніром вже протягом дуже тривалого часу. Та чи знаємо ми про історію хрестиків на цьому вишитті?

        Був час, як почав на землі люд вимирати. Від якої хвороби, того ніxтo не знав. Отак іде чоловік і враз упаде, зчорніє, запіниться і вмре.

Втікали люди з сіл у ліси. Та слідом за ними гналася хвороба. Не жалувала ні молодих, ні старих. Находив такий час, що вже й хоронити вмерлих нема кому...

А жила собі в селі над Дністром бідна вдова Марія. Забрала пошесть у неї чоловіка й п'ятеро дітей. Лише наймолодша Івaнкa ще здорова. Пантрує мaтіp за донечкою, як за скарбом найдорожчим. 

Але не вберегла... Почала сохнути Івaнкa, їсти не хоче, а тільки п’є, блідне, тане на очах. А ще просить мaтінкy: 

— Врятуй, мамо, я не хочу помирати! 

І так ті оченята благають, що бідна жінка місця собі не знаходить.