Казка про Львів

Львів - незвичайне місто. Навіть оповитий дощем, кожного гостя він манить чимось незбагненним, що ховається у його древніх мурах. Блукаючи старими львівськими вулицями, мимоволі поринаєш у світ їх кам’яних легенд. Недарма Львів ще називають містом легенд – ледь не кожен будинок у ньому має свою таємницю. Виникає нестримне бажання повернутися сюди знову, у це загадкове місто левів…

Легенди про конвалію

У зеленому гайку,

Між травою на горбку, 

Там конвалії в цвіту 

Славлять весну золоту

Є чимало легенд, оповідей і міфів про конвалію. В одних йдеться про те, що виросла ця квітка зі сліз Діви Марії, яка оплакувала розп'ятого Христа. В інших – що вона з'явилася завдяки Єві, яка зронила сльози через вигнання з Едему. У деяких місцях запевняють, що м'який аромат конвалієвих дзвіночків виманює солов'я і веде його до нареченої. В інших, що конвалії – це сріблястий щасливий сміх русалки Мавки, розкиданий перлинами в лісі. Утім, будь-яка легенда про квітку конвалію оповідає про чистоту душі, помислів, справедливості, любові і вірності.

 На Україні існує така легенда: конвалія виростає там, куди впадуть сльози дівчини, яка чекає свого судженого чи брата з далекого бойового походу. У лісі стояв козацький загін, який прийняв нерівний бій з ворогом-супостатом. Козакам довелося на деякий час відступити. Раптом серце дівчини відчуло, що її брата-козака вбито. Вона помчала через село у лісову гущавину і таки знайшла свого брата. Проте він уже стік кров’ю і назавжди закрив очі. Дівчина плакала над ним гіркими сльозами… Навколо все буяло, співали птахи. Але травнева краса природи не стала для дівчини милою, не змогла втішити її, заспокоїти.

Невдовзі повернулися козаки, з почестями поховали свого побратима. А на землі, яка була зрошена сльозами сестри, проросли конвалії. Відтоді щоранку в травні з їх білих квітів-дзвіночків капають сльози-росинки. Вони, як і сестра, також плачуть за полеглим козаком.

Сльози Конвалії ( легенда)

* * *

В королівстві невідомому, в місті незнайомому, жила собі дівчина. І була вона вроди невимовної, доброти невичерпної, лагідності незміренної. А ще мала вона неземний голосочок, мов срібний дзвіночок. Звали красуню Конвалія. Всі, кому хоч раз довелося її побачити, закохувалися в неї до безтями. Всі, кому доводилось хоч раз почути її спів, пам’ятали його довіку. Всі, кому вона хоч раз допомогла, ладні були повернути їй сторицею. Всі, хто хоч раз почув від неї лагідне слово, були зігріті ним на все життя. Всі її любили. Всі її оберігали. Всі її жаліли.

Великодні легенди

Великдень називається так тому, що в той час, коли жив Христос, сонце світило так яскраво і дні стояли такі довгі, що теперішніх днів треба сім зложити докупи, щоби був один тодішній, — такий був день великий. У давнину, за часів Христа, було, як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж наступної суботи ввечері.

А коли вороги розп'яли Христа, то дні поменшали і стали такі, як зараз. Тепер тільки царські ворота в церкві на свято Великодня стоять навстіж сім днів. Ось чому цей день і називається великим.

Великодній рушник - оберіг!

Свято українське Великоднє 

Вишию на білім полотні, 

Все візьму для цього і сьогодні 

Розкажу на нім про світлі дні!

Завтра Великдень!!! Традиційно українці вирушать до церкви освячувати Великодні кошики. Але дуже важливо не забути прикрасити кошик свічкою і рушником. Перша символізує божественне світло, який кожен з нас несе в собі, і дарує світу. А другий – багатство ниток, сплетених розумом і любов’ю.

Взагалі нитка – це символ нескінченності, вічності життя. Тому в давнину полотно для рушників ніколи не різали, щоб цю нескінченність не втратити. А рвали, використовуючи для цього гострий камінь. До речі, саме на освяченому пасхальному рушнику прийнято подавати паску.

В ідеалі рушник повинна вишити господиня будинку. Адже саме тоді він буде нести в собі потрібне тепло і енергетику. Але якщо ви зробити цього не встигли, запам’ятайте кілька порад, щоб купити правильний великодній рушник.

По-перше, він повинен бути зроблений з натуральних тканин. Звичайно, це має бути домоткане полотно, але підійде і льон, і бавовна.

По-друге, великодній рушник повинен бути вишитий хрестиком. Навіть якщо це машинна вишивка. Головне, щоб малюнок не був набивний.

По-третє, даний рушник тематичний, він повинен нести святковий сенс – радість Воскресіння. Тому на ньому обов’язково повинні бути вишиті букви “ХВ” або слова повністю – “Христос Воскрес”. А на малюнку зображені паска, свічки і писанки.

Малюнок не повинен розташовуватися по центру, адже вважається, що це – місце Бога. І займати він повинен не більше чверті полотна.

Здавна кольорами для рушника вважалися червоний і чорний, але зараз на вишивку додають ще зелений і золотий. І ось чому.

Страсна п’ятниця

Страсна, або ж Велика п’ятниця — остання п’ятниця великого посту, кінець страсного тижня, яка присвячена поминанню смерті і страждань Ісуса Христа.

Сьогодні не правиться Служба Божа, є лише Вечірня з винесенням Плащаниці. Віруючі приступають до Св. Плащаниці і побожно її цілують. Божий гріб прикрашають квітами і лампадками, за ним ставлять хрест без Розп'яття з полотном.

Народні повір'я в Страсну п'ятницю

- Якщо витерпіти спрагу в Страсну п’ятницю, то жоден напій не принесе шкоди цілий рік.
- Буханець хліба, спечений у Страсну п’ятницю, зцілює від усіх хвороб та ніколи не запліснявіє.
- За старих часів жоден з ковалів не мав права кувати цвяхи в Страсну п’ятницю – на згадку про те, для чого були використані цвяхи і молоток у цей день багато століть тому.
- Якщо перевозити бджіл у будь-який день, крім Страсної п’ятниці, – вони неодмінно повиздихають.
- У цю п’ятницю в жодному разі не можна проколювати землю залізом: того, хто це зробить, спіткає біда.
- Якщо випрану білизну вивісити для просушування в Страсну п’ятницю, на ній з’являться плями крові.

Чистий четвер

Нехай четвер очистить ваше серце,

Нехай омиє тіло і думки,

Як із відра вода - на вас проллється

Благословення Боже на віки!

У четвер останнього перед Великоднем тижня, який називається “Чистим четвергом”, необхідно ретельно вимитись. А ще краще – вимитися до сходу Сонця "незайманою" джерельною водою, а у воду покласти дві писанки. 

Чистий четвер потрібно проводити в чистоті. Саме тому, починаючи ще з півночі й до сходу сонця треба встигнути скупатися. Адже вода в цей день навіть у звичайному крані вважається магічною та цілющою. Таким чином, очищається і душа, і тіло. Змивається весь негатив, накопичений за весь попередній рік.

У воду бажано класти срібло. Найкраще, якщо це буде срібний хрест. Через його брак потрібно класти будь-який інший срібний виріб, який є в оселі. Ось чому в народі кажуть, що потрібно купатися «в сріблі». І дітей варто купати так само. Із давніх-давен вважається, що срібло - найкращий захисник від нечистої сили.

Після обмивання потрібно сходити до церкви, очистити свої помисли від усього гріховного, причаститися. Прийшовши з храму додому, перш за все приступіть до наведення порядку в оселі. Саме прибирання будинку має бути на першому плані. А потім уже можете пекти паски та фарбувати яйця. У народі побутує повір'я: якщо в будинку в цей день буде брудно, то весь рік домочадці проведуть у сварках. І їх супроводжуватиме невдача.

Народне повір'я говорить, що брудну воду не варто виливати в межах будинку. Її варто виливати в тому місці, де нічого не росте, наприклад, на камені або дорозі. Крім цього, не варто залишати замоченою білизну або брудний посуд.

З Інтернету

Символіка Великоднього кошика

Паска – символ Воскресіння та Небесного Царства. Це хліб вічного життя, символ Агнця Божого, який був розп’ятий за наші гріхи на хресті. Як пише апостол Павло, що наша паска – це Христос, який був принесений у жертву. 

Сир і масло. Молочні страви, а особливо молоко є першотвором, продуктом, який не є створений людиною, а подарований людям природою. Як мама годує свою дитину, так сир та масло є символами ніжності та жертовності Бога. Ми повинні прагнути Божої благодаті, як немовля прагне маминого молока. 

Яйця, писанки і крашанки. Яйце – це один із символів Великодня, який символізує нове життя і відродження. Основний колір крашанок – червоний, він символізує пролиту за людей кров воскреслого Спасителя і радість життя. 

Шинка або ковбаса. Освячення м’ясних страв сягає коренями ще до старозавітної Пасхи: на це свято споживали жертовне ягня. Ягня – це прообраз Ісуса Христа, який своєю жертвою відкупив наші гріхи та врятував від влади смерті. Євангеліст Іван називає Ісуса Христа Агнцем Божим, який бере на себе гріхи світу. 

Хрін – це міцне коріння, це те коріння, яке може дати людині віра у Воскресіння Господа Ісуса Христа. 

Сіль — символ повноти та достатку. У Біблії сіль символізує спосіб зв’язку між Богом і його народом. Під час нагірної проповіді Ісус називає учнів “сіллю землі”. Сіль – це той продукт, який навіть у малій кількості додає смаку іншим продуктам.
Свічка. Запалена свічка є символом молитви і віри. І зовсім не важливо, купиш ти велику дорогу свічку чи маленька, головне  поставити її з вірою та смиренням. 

Отже, нехай радість Христового Воскресіння буде звеличена нашою молитвою, розумінням символіки та значення освячених Господніх дарів. 

Символіка української писанки

Про традиції розписування яєць навесні складено багато легенд.

Ці традиції сягають у глибоку давнину часів дохристиянства. Одна з таких легенд, розказана Іваном Сомишем у 1926 році, розповідає ось про що.

Настала сувора зима. Але деякі птахи ще не встигли полетіти на південь, тому багато з них загинуло на лютому морозі. Люди, які поважали птахів, як Божих створінь, шо приносять весну і тепло після холодної зими, забрали всіх їх додому, відігріли й утримували в домівках упродовж цілої зими. Згодом сонечко почало пригрівати сильніше, наближалася весна. Птахи вилетіли з людських домівок і полетіти вдалину. Але згодом повернулися й усім принесли писанки і весну. З того часу і почали люди розмальовувати писанки.