
У зеленому гайку,
Між травою на горбку,
Там конвалії в цвіту
Славлять весну золоту
Є чимало легенд, оповідей і міфів про конвалію. В одних йдеться про те, що виросла ця квітка зі сліз Діви Марії, яка оплакувала розп'ятого Христа. В інших – що вона з'явилася завдяки Єві, яка зронила сльози через вигнання з Едему. У деяких місцях запевняють, що м'який аромат конвалієвих дзвіночків виманює солов'я і веде його до нареченої. В інших, що конвалії – це сріблястий щасливий сміх русалки Мавки, розкиданий перлинами в лісі. Утім, будь-яка легенда про квітку конвалію оповідає про чистоту душі, помислів, справедливості, любові і вірності.
На Україні існує така легенда: конвалія виростає там, куди впадуть сльози дівчини, яка чекає свого судженого чи брата з далекого бойового походу. У лісі стояв козацький загін, який прийняв нерівний бій з ворогом-супостатом. Козакам довелося на деякий час відступити. Раптом серце дівчини відчуло, що її брата-козака вбито. Вона помчала через село у лісову гущавину і таки знайшла свого брата. Проте він уже стік кров’ю і назавжди закрив очі. Дівчина плакала над ним гіркими сльозами… Навколо все буяло, співали птахи. Але травнева краса природи не стала для дівчини милою, не змогла втішити її, заспокоїти.
Невдовзі повернулися козаки, з почестями поховали свого побратима. А на землі, яка була зрошена сльозами сестри, проросли конвалії. Відтоді щоранку в травні з їх білих квітів-дзвіночків капають сльози-росинки. Вони, як і сестра, також плачуть за полеглим козаком.

.jpg)









