Це цікаво!!!

- Вербою б'ють, щоб здорові, веселі та багаті були; дітей, щоб сильні були, добре росли та сприйняли життєву силу весни;

- Вербу кладуть після свячення за образи, щоб охороняла хату від лихих сил;

- Вербу садять на городі, коли принесуть з церкви на щастя молоді: коли верба прийметься — дівчина вийде заміж, а хлопець одружиться;

- Вербою на Юра виганяють худобу в поле, вперше на пасовисько, злегка торкаючись нею худоби, щоб здорова була, плідна, щоб у тілі була;

- Вербою в давнину відводили грозові тучі — кивали свяченою вербою в бік хмар і відводили громи та град;

- Вербу кидали в пожежу, чим зменшували, за їх віруванням, велику руїнницьку силу вогню;

- Вербові котики, свячені, кидали в кашу, їли ту кашу в повній вірі, що через ті котики-базьки передасться людям сила весняної енергії на цілий рік;

- З освяченою вербою, після повернення з церкви, обходили господарі бджільники, щоб бджоли роїлись; обходили обори та стайні й кошари, щоб худібка була здорова, плідна, щоб корови давали багато молока;

- Ковтали котики ще по дорозі з церкви, щоб не було лихоманки, щоб горло не боліло;

- Обсаджували криниці вербами, щоб забезпечити воду від лихих сил, щоб вода була „пригожа та здорова";

- Обсаджували копанки-калабані, в яких прали своє шмаття-білизну, щоб уберегтися від хвороб, щоб вода очищалася;

- Сухою торішньою свяченою вербою розпалювали піч під великодні паски;

У багатьох місцевостях клали покійникові в домовину кусник свяченої верби;

- У Лятичівському повіті, коли господар виїжджав у поле сіяти — брав 2-3 котики-базьки й запорпував серед ниви під час посіву, щоб скоро хліб проростав.

- Свячену вербу клали в домовину бабі-повитусі, щоб мала чим відганяти потерчат.

З Інтернету

7 квітня - Благовіщення

Свято Благовіщення - одне із найбільших весняних свят. Слово "Благовіщення" означає добру, радісну звістку про те, що почалось звільнення роду людського від гріха і вічної смерті. В церкві в цей день святять проскури, а господарі в Україні випускають із хлівів тварин, щоб чули весну.

Архангел Гавриїл був посланий Богом в місто Назарет до Пресвятої Діви Марії і повідомив, що Господь обрав її бути Матір'ю Божою. Ангел з'явився в будинок праведного Іосифа, коли Марія читала Священне Писання, і сказав: "Радуйся, благодатна! Господь з тобою! Благословенна ти між жонами". Далі ангел повідомив, що Марія народить сина і має назвати його Ісусом. Марія відповіла, що вона раба Господня і хай буде так, як хоче Бог.

Народні прикмети на Благовіщення

Яка погода на Благовіщення, така і на Великдень.

Якщо 7 квітня ще лежить на дахах сніг, то і на 1, і на 6 травня він у полі буде.
Який цей день - такий і кінець місяця.
Якщо на Благовіщення сонце сходить на чистім небі, то весна рання, якщо в полудень - середня, якщо ясно ввечері - пізня.
Якщо 7 квітня сонце світить до обіду, а потім ховається за хмари, кукурудза буде рання, коли ж навпаки: визирає з-за хмар тільки після обіду, то кукурудза буде пізня. Якщо ж того дня взагалі буде хмарно, негода, то кукурудза не вродить.

Хрестопоклінна Неділя

“У Хресті терпіння, у Хресті спасіння,

У Хресті любові наука...”

Ця неділя — середина Великого Посту. Хрестопоклінною вона називається тому, що в цей період Посту з вівтаря виноситься для поклоніння прикрашений квітами Хрест. Хрест знаходиться посеред храму до п’ятниці 4-ї седмиці Великого посту.

Святий Хрест має нам пригадати безконечну Божу любов до нас, Христові страждання задля нас і наш обов'язок мужньо нести свій хрест щоденного життя. До всіх нас кличе Ісус Христос: "Коли хто хоче йти за мною, нехай себе зречеться, візьме щодня на себе хрест свій і йде за мною... Хто не несе свого хреста і не йде слідом за мною – не може бути моїм учнем" (Лк. 9, 23 і 14, 27).

Хрестопоклінна Неділя пригадує нам сильну зброю, що її має кожний християнин у боротьбі з ворогами за своє спасіння, а тією зброєю є святий Хрест. І якраз цієї неділі Хрест виступає перед нами, як знамено сили, знамено спасіння та знамено перемоги і тріумфу.

Подібно, як ті, що відбуваючи довгу й тяжку дорогу, чуються змучені, і коли знайдуть дерево, багате на тінисте листя, трохи там відпочивають і наче відмолодившись, ідуть у дальшу путь, так і сьогодні, в часі посту й посеред прикрої дороги й подвигу, святі Отці посадили життєдайний Хрест, щоб дав нам відпочинок і прохолоду та щоб нас, утомлених, зробив мужніми й легкими до дальшого труду.

Хрестопоклінна Неділя вчить нас розуміти превелике значення святого Хреста для нас не тільки в часі посту, але і для нашого цілого життя. Ця неділя показує нам: де Хрест, там сила, там перемога, там спасіння і там запевнене Воскресіння до вічного щасливого життя.

З Інтернету

Щастя не ціль, а шлях!

Легенда про щастя

Стверджують, що щастя перебувало у золотому, щільно стуленому пуп'янку тюльпана. Ніхто не міг дістатися до нього, хоча й намагалися: хто — силою, хто — хитрощами, хто — заклинаннями. І йшли до тієї квітки і старі, і молоді, і здорові й малі. Йшли царі і жебраки з торбами, йшли багатії і злидарі. Натовп біля квітки збирався і згодом розходився ні з чим. Щастя нікому не давалося до рук.

Та ось одного разу луками, де росла квітка, йшла натомлена тяжкою працею бідна жінка і вела за руку свого маленького сина. Їй хотілося бодай подивитися на пуп'янок чарівної квітки щастя, якого вона так і не бачила за все своє життя, лише тяжко зітхала, згадуючи про нього. Жінка тихесенько, із завмиранням серця наблизилася до квітки. Раптом її хлопчик, побачивши пуп'янок чарівної квітки, дзвінко і голосно, як може лише дитина, розсміявся.

І сталося диво: тієї самої миті пуп'янок розкрився. Те, що не вдавалося зробити ні силою, ні хитрощами, зробив веселий безтурботний дитячий сміх...

Дорослому часом важко збагнути, що не все можна купити за гроші, не все можна здобути силою чи хитрощами. По-справжньому щасливою може бути тільки дитина. Лише їй так небагато для щастя треба.

Ліна Костенко святкує День народження

Їй сьогодні 89. Ліна Костенко - одна із найяскравіших зірок у плеяді українських поетів-шістдесятників

Ліна Костенко – перлина сучасної української літератури. Її твори не лише цікаві та влучні, а й глибоко актуальні. Уже багато років вона залишається справжнім борцем з неправдою, показовістю, пристосуванством, а зброя її – твори. Вона вміє зачепити, змусити думати, мріяти та діяти. Твори Ліни Костенко перекладені англійською, білоруською, естонською, італійською, німецькою, словацькою та французькою мовами. 

Ліна Костенко – жива легенда. Її твори вивчають у школах та університетах. Попри таку популярність, поетеса не любить надмірної уваги до себе. Вона навіть відмовилася від звання Героя України — «політичної біжутерії не ношу». Каже, що просто робить свою справу, адже поклик письменника – писати.

Письменниця кілька років тому приєдналася до гуманітарної акції "Другий фронт АТО". Ліна Костенко передала на фронт кілька збірок своїх поезій із побажаннями та словами підтримки. На публіці з'являється вкрай рідко, веде усамітнений спосіб життя. Сьогодні живе в Києві.

Великий піст – тягар чи благословення?

Усе, що робимо для людей, робимо для самого Бога. Нехай Великий піст сповнить усіх духом Божої любові!

"Тому, що ми не постили, нас було вигнано з раю. Отже, дотримуймо піст, щоб повернутися туди" (Св. Василій Великий: Про піст І).

Відсьогодні християни безпосередньо налаштовуються на Великдень, а відтак – на остаточне воскресіння любові та весни. Щоб прийти до цього дня сповненими сил, зі світлими думками і помислами, треба буде 40 днів дотримуватися посту – як плотського, так і духовного.

Кожен справжній християнин сприймає цей час як благодать: це світлий час зупинитися в річній щоденній суєті й подумати про вічне - про шлях любові на землю в образі Ісуса Христа, про те, чому все-таки наше життя – це також вічний шлях, чому смерті як остаточного зникнення особи не існує.

Це час суворих обмежень у їжі, очищення від гріхів, переосмислення свого духовного життя. Кожен, утім, сам вільний обрати свій спосіб очищення і долучення до християнських чеснот. Як прорік Спаситель, "Хто може вмістити, нехай вмістить". Як відомо з давніх літописів, перед важливими звершеннями і Син Божий, і Його учні, і всі православні християни дотримувалися посту.

Початок і тривалість Великого посту нерозривно пов'язані з перехідним святом Великодня, тому щороку його час змінюється. Цього року Великий піст починається 11 березня і завершується 28 квітня - на Світле Христове Воскресіння.

Що для нас піст?

Іоанн Златоуст про сутність посту: "Помиляється той, хто вважає, що піст - лише в утриманні від їжі. Істинний піст є віддаленням від зла, приборканням язика, віддаленням гніву, утихомирення похотей, припинення наклепів, обману та клятвопорушення. Прекрасний піст, тому що гріхи наші він пригнічує, як шкідливу траву, а правду, як цвіт, піднімає і вирощує... ти постуєш? Нагодуй голодних, напої спраглих, відвідай хворих, не забудь в'язнів у темниці, пожалій змучених, втіш скорботних та тих, хто плаче, будь милосердним, лагідним, добрим, тихим, довготерпеливим, жалісливим, незлопам'ятним, благоговійним, істинним, благочестивим, щоб Бог прийняв і піст твій та щедро дарував плоди покаяння".

Як ми ввійдемо у Великий піст, зможемо чи ні дотримуватися всіх вимог і обмежень у харчуванні - залежить від нас: від стану здоров’я, бажання і налаштованості, часу тощо. Але, як і наші пращури, мусимо дотримуватися духовного посту, молитися, духовно очищатися, боротися зі шкідливими звичками, допомагати нужденним, не робити зла. Така наша духовна обнова є властивою і найважливішою ціллю на шляху до Великодня.

Символічна Чотиридесятниця

Великий піст складається з власне сорокаденного посту (Чотиридесятниці) і посту Страсного тижня. Але власне Великий піст складають лише перші сорок днів, так звана Велика Чотиридесятниця. Це – праобраз сорокаденного посту Ісуса Христа в пустелі.

Числу 40 Церква з давніх-давен надає великого значення, це - своєрідний символ і мірило: 40 днів потопу, 40-річна мандрівка ізраїльтян по пустелі. І в Новому Заповіті: 40-го дня Йосиф і Марія принесли Боже Дитятко в Єрусалимську святиню, 40-денний піст Ісуса Христа в пустелі, 40-денне перебування Його на землі після свого Воскресіння. У наших обрядах на 40-й день приносять дитину в церкву, щоб її оцерковити, на 40-й день поминають померлих. А від 40 покут прийшов і 40-денний піст перед Великоднем.

Дні, які йдуть після Чотиридесятниці, - Лазарева субота, Вербна неділя і шість днів Страсної седмиці - християни присвячують історіям земного шляху Христа - Воскресінню праведного Лазаря з Віфанії, Входу Господньому в Єрусалим, останнім проповідям Спасителя в храмі, Таємній вечері.

Сім тижнів – сім кіл Великого посту

Перша неділя Великого посту називається "неділя збірна". Це - час початку танення снігу, принаймні сподівань на його танення, тому говорять: "Неділя збір - тече вода з гір". 

Перший день Великого посту - "Чистий понеділок". У цей день було прийнято чистити будинок від "духу Масниці" і ходити в лазню, щоб вступати у Великий піст очищеними духовно і тілесно. А ще його називають Жилавим понеділком. Цього дня не готують гарячих страв, а печуть коржі з житнього тіста. Ними і водою часто і обмежується понеділкова трапеза християн.

В першу суботу Великого посту збиралися до церкви, приносили з собою хліб, коливо й мед і замовляли велику панахиду по рідних-небіжчиках. Цей звичай називався "давати мисочку". Виходячи з церкви, християни "знаменувалися" - цілували хрест чи ікону, бо "хто без благословення і знаменування піде з церкви геть - то все одно, як і не був у церкві". Ті, що постили в цей день і дотрималися всіх правил, називаються "спасенниками". Кожен, хто говів, повинен піти на вечірню, і "віднести причастя". Якщо ж хтось не піде, про нього кажуть: "Він причастя вкрав!"

Четвертий тиждень Великого посту - "середохресний". В середу на цьому тижні - свято хреста. В цей день господині пекли "хрести" з маком і змащували їх медом. Частину "хрестів" зберігали на час сівби. 

Шоста субота - Вербна або Лазарева на честь воскресіння праведного Лазаря. Це свято дітей. Під час церковного обходу на вечірні діти носили вербу; у кого була найбільша гілка верби, той відчував себе щасливим.

У давнину в Україні побутував звичай ходити із церкви до церкви, несучи із собою посвячене гілля верби. В цих походах активну участь брали вихованці духовних шкіл "бурсаки". Цей звичай широко побутував на Київщині ще в першій половині XIX століття.

Останній тиждень перед Великоднем називають Великим, Страсним або Чистим. На цьому тижні віруючі люди дотримуються посту так само суворо, як і в перший тиждень.

Чистий четвер — день весняного очищення. Християни прибирали оселі, сади, городи до свята. Важливо було помитися і помити дітей, щоб очистися від хвороб і щоб вони не чіплялися. Увечері в церкві відправлялися "Страсті" - утреня, під час якої вірні у храмі стоять із запаленими свічками. Люди намагались донести страсну свічку додому так, щоб вогонь не згас.

Велика або Страсна П'ятниця – великий день для вірян. Цього дня нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви. Не можна ні шити, ні плести, ні рубати дрова, а також співати та веселитися.

У Великодню суботу роблять крашанки або писанки (подекуди це роблять у п'ятницю), печуть паски. Кожен регіон має свої традиції писанкарства, береже і пишається ними. Писанки – мистецтво, яким славиться наш народ.

На Великдень до заутрені всі йдуть до церкви. Після святкової літургії освячуються крашанки, писанки, паски, скоромна їжа, лунає "Христос Воскрес!" і відлунює "Воістину Воскрес!". Затим родини вдома збираються за святковим столом і розговляються, тобто знімають із себе всі обмеження.

Велика мета Великого посту

Християни обмежують себе в піст не тому, що так хоче Бог. Мета посту - перемога духу над плоттю, укріплення духу, звільнення від спокус, це створення особливого стану фізичної природи людини, у першу чергу з метою її духовного оновлення. Тому що порожнечу, яка виникає відреченням від недобрих спокус, треба заповнити духом любові і благочестя. Не означає лише чистоту тіла, а й чистоту думок. Святий Максим Сповідник говорив: "Не їжа зло, а чревоугоддя".

За матеріалами Інтернету!

Володимир Івасюк – митець, який надто любив Україну

«Життя, як пісня, що не віддзвенить»

У цей день 70 років тому народився видатний український композитор, поет, творець української поп-музики Володимир Івасюк, який поплатився життям за любов до України. 

Володимир Івасюк - один із творців української естрадної музики. Видатний українець, який прожив всього 30 років, за своє коротке життя написав 107 пісень, 53 інструментальних творів, створив музику до кількох спектаклів. Окрім цього, він професійний медик, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Відомий як музикант, Івасюк був і неординарним живописцем.

День «дякую»

Найбільш ввічливим днем у році є 11 січня, адже саме в цей день у всьому світі за ініціативою ООН та ЮНЕСКО відзначається Міжнародний день «дякую» (International Thank You Day).

Цього дня бажано подякувати усім близьким та рідним, тим, хто є поруч із вами та тим, хто вам небайдужий. Психологи кажуть, що слово «дякую» — дійсно чарівне і здатне творити дива.

Слова вдячності здатні змінити наше життя на краще, бо вони налаштовують на позитив та покращують взаємовідносини. Проте ці слова не радять вимовляти, коли людина знаходиться у роздратованому стані.

VIIІ Всеукраїнська українознавча гра “Соняшник”